SN 185

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
SN 185
RCW 86, ймовірний залишок наднової SN 185. Інфрачервоне зображення космічних телескопів Spitzer і WISE, рентгенівські зображення космічних телескопів Чандра і XMM-Newton.
Інші назви SN 185, SNR G315.0-02.3, SNR G315.4-02.3, 1ES 1436-62.4, 1RXS J144254.3-622815, 3FHL J1443.0-6227e, AJG 27, 3A 1438-626, GPS 1438-624, MSH 14-6-03, 2FHL J1443.2-6221e
Тип події залишок наднової
Спектральний клас Тип Ia?
Дата 7 грудня 185
Сузір'я Циркуль і Центавр
Пряме піднесення 14г 43х
Схилення −62° 30′
Епоха J2000
Галактичні координати G315.4−2.3
Відстань 2 800 пк (9 100 св. р.)[1]
Слід Оболонка
Зоря-господар Чумацький Шлях
Особливі риси Давньокитайські записи про SN 185 можуть бути найдавнішим описом наднової в історії.
Пік зоряної величини "as much as -8"[2]
Попередня подія Немає
Наступна подія SN 386

SN 185 — яскраве джерело світла, що спостерігалось на небі в 185 році нашої ери, ймовірно, наднова зоря. Ця «гостьова зоря» описана китайськими астрономами в Книзі Пізньої Хань (后汉书)[3], а також, можливо, в римській літературі[2]. Зоря спостерігалась між сузір'ями Циркуль і Центавр, приблизно в напрямку Альфи Центавра. Вона залишалась видимою у нічному небі протягом восьми місяців. Вважається, що це перша наднова, про яку існують записи.

Історія[ред. | ред. код]

У Книзі Пізньої Хань дається такий опис:

У 2-й рік епохи Чжунпін [中平], 10-й місяць, у день Гуйхай [癸亥] [7 грудня 185 року], «зоря-гість» з'явилася в середині Південних воріт [南門] [астеризм, що складається з ε Центавра та α Центавра ], розмір був половина бамбукового килимка. Вона демонструвала різні кольори, як приємні, так і ні[4]. Вона поступово зменшувалася. У 6-му місяці наступного року вона зникла[5].

Особливості наднової[ред. | ред. код]

Газоподібна оболонка RCW 86, ймовірно, є залишком наднової від цієї події та має відносно великий кутовий розмір, приблизно 45 кутових хвилин[1] (більше, ніж видимий розмір повного місяця, який змінюється від 29 до 34 кутових хвилин). Відстань до RCW 86 оцінюється в 2 800 пк (9 100 св. р.)[1]. Останні рентгенівські дослідження показують хорошу відповідність очікуваному віку[6].

Спостереження в інфрачервоному діапазоні за допомогою космічних телескопів Spitzer і WISE показали, що вибух наднової стався у майже порожній бульбашці в міжзоряному газі, яка, ймовірно, утворилась в результаті менш енергійних викидів с тієї самої зорі. Це дозволило оболонці наднової розширюватись, майже не відчуваючи спротиву оточуючого середовища і за відносно малий час зрости до нетипово великих розмірів[7].

Різні сучасні інтерпретації китайських записів про гостьову зорю призвели до досить різних припущень щодо астрономічного механізму, що стоїть за цією подією, від наднової з колапсом ядра[7] до далекої комети, що рухалась дуже повільно[8], – з відповідно широким діапазоном оцінок видимої зоряної величини (від − 8 до +4). Останні результати космічного телескопу Чандра показують, що це, швидше за все, була наднова типу Ia (тип із постійною абсолютною зоряною величиною)[7][9] і, отже, подібна до наднової Тихо (SN 1572), яка мала видиму зоряну величину −4 на подібній відстані.

Список літератури[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Völk HJ; Berezhko EG; Ksenofontov LT (2005). Magnetic field amplification in Tycho and other shell-type supernova remnants. Astron. Astrophys. 433 (1): 229—40. arXiv:astro-ph/0409453. Bibcode:2005A&A...433..229V. doi:10.1051/0004-6361:20042015.
  2. ↑ а б Stothers, Richard (1977). Is the Supernova of A.D. 185 Recorded in Ancient Roman Literature?. Isis. 68 (3): 443—447. doi:10.1086/351822. JSTOR 231322.
  3. ↑ Zhao FY; Strom RG; Jiang SY (2006). The Guest Star of AD185 Must Have Been a Supernova. Chinese Journal of Astronomy and Astrophysics. 6 (5): 635—40. Bibcode:2006ChJAA...6..635Z. doi:10.1088/1009-9271/6/5/17.
  4. ↑ Ye, Fan. Book of the Later Han.
  5. ↑ 《後漢書·卷十二·天文下》："中平二年十月癸亥，客星出南門中，大如半筵，五色喜怒稍小，至後年六月消。占曰：‘為兵。’至六年，司隸校尉袁紹 誅滅中官，大將軍 部曲將 吳匡 攻殺 車騎將軍 何苗，死者數千人。"
  6. ↑ New evidence links stellar remains to oldest recorded supernova. ESA News. 18 вересня 2006. Процитовано 24 травня 2006.
  7. ↑ а б в NASA Telescopes Help Solve Ancient Supernova Mystery. NASA. 24 жовтня 2011. Архів оригіналу за 17 червня 2019. Процитовано 25 жовтня 2011.
  8. ↑ Y.-N. Chin; Y.-L. Huang (29 вересня 1994). Identification of the Guest Star of AD 185 as a comet rather than a supernova (PS). Nature. 371 (6496): 398—399. Bibcode:1994Natur.371..398C. doi:10.1038/371398a0.
  9. ↑ Williams, Brian J. та ін. (October 2011). RCW 86: A Type Ia Supernova in a Wind-blown Bubble. The Astrophysical Journal. 741 (2): 96. arXiv:1108.1207. Bibcode:2011ApJ...741...96W. doi:10.1088/0004-637X/741/2/96.

Посилання[ред. | ред. код]

  • NASA Astronomy Picture of the Day: RCW 86: Historical Supernova Remnant (28 September 2006)
  • NASA Astronomy Picture of the Day: RCW 86: Historical Supernova Remnant (10 November 2011)
  • BBC News – Ancient supernova mystery solved (25 October 2011)
Сатурн Це незавершена стаття з астрономії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=SN_185&oldid=40974607