Schlachtgeschwader 2

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
2-га штурмова ескадра
Schlachtgeschwader 2 (SG 2)
Емблема Люфтваффе
На службі 18 жовтня 1943 — 8 травня 1945
Країна Третій Рейх Третій Рейх
Належність Вермахт Вермахт
Вид Люфтваффе Люфтваффе
Тип штурмова авіація
Роль безпосередня підтримка військ на полі бою, боротьба з танками
Чисельність ескадра
Гарнізон/Штаб Первомайський
Прізвиська «Іммельман»
Оборонець Макс Іммельманн
Війни/битви
Командування
Визначні
командувачі
оберст Ганс-Ульріх Рудель
Авіація
Бомбард. Ju 87 G, Fw 190 F-8

Медіафайли на Вікісховищі

2-га штурмова ескадра «Іммельман» (нім. Schlachtgeschwader 2 "Immelmann" (SG 2) — ескадра штурмової авіації Люфтваффе за часів Другої світової війни. Основним завданням ескадри була безпосередня авіаційна підтримка військ на полі бою, боротьба з танками. Ескадра створена шляхом перейменування Sturzkampfgeschwader 2 і діяла переважно на південному напрямку Східного фронту, забезпечуючи оборонні бої німецької армії після Курської операції. У лавах ескадри літав, а пізніше командував найвідоміший німецький ас Другої світової війни Ганс-Ульріх Рудель. Ескадра є абсолютним лідером за кількістю нагороджень Лицарським хрестом Залізного хреста.

Історія[ред. | ред. код]

18 жовтня 1943 року в контексті реорганізації Люфтваффе 2-га ескадра пікіруючих бомбардувальників «Іммельман» була перейменована на 2-ю ескадру безпосередньої підтримки військ «Іммельман» (або 2-гу штурмову ескадру), скорочено SG2 «Іммельман».

Починаючи з осені 1943 року і до кінця війни «Іммельман» перекидалася на найскладніші ділянки фронту, билася в небі над Правобережною Україною, Кримом, Молдовою, Румунією, Курляндією, Польщею та Німеччиною. Серед пілотів ескадри особливо відзначився Ганс-Ульріх Рудель, який здійснив у ході війни, за даними Люфтваффе, 2530 бойових вильотів, під час яких знищив близько 2000 одиниць радянської бойової техніки, у тому числі 519 танків, 150 самохідних гармат, 4 бронепоїзди, два есмінці[Прим. 1] і лінкор «Марат», а також особисто збив 9 літаків противника. Він же став останнім командиром ескадри, що капітулював разом зі своїми підлеглими.

На початку 1944 року 2-га ескадра вела бої під Жашковом, під Кіровоградом і на північ від Кривого Рогу. З кінця січня до кінця лютого ескадра підтримувала бойові дії армійських частин у Черкаському «мішку». В подальшому льотчики ескадри прикривали наземні сили у важких боях на правому берегу Дніпра, на Інгулі. У березні билася північніше Миколаєва та Умані, а потім підтримувала відступ Сухопутних військ через Трансністрію до нижнього Дністра та вела бої в північній Бессарабії та верхній Молдові. Тим часом ескадра отримала перші Focke-Wulf Fw 190 F-8, на які повноцінні переозброїлася до кінця літа. До кінця травня ескадра була дислокована на захід від Григоріополя і в Молдавії. У червні 1944 року основним операційним районом дії стала Румунія. Наприкінці серпня 1944 року III авіагрупа ескадри діяла в Латвії.

Ескадра здалася 1945 року американцям у Чехословаччині, перелетівши на своїх літаках на американський аеродром після підписання капітуляції. При цьому наземний персонал, що рухався у бік американців землею, був атакований і знищений чеськими партизанами.

Командування[ред. | ред. код]

Командири SG 2[ред. | ред. код]

Командири I./SG 2[ред. | ред. код]

Командири II./SG 2[ред. | ред. код]

Командири III./SG 2[ред. | ред. код]

Командири 10.(Pz)/SG 2[ред. | ред. код]

Основні райони базування 2-ї штурмової ескадри[ред. | ред. код]

Основні райони базування штабу SG 2[ред. | ред. код]

Основні райони базування I./SG 2[ред. | ред. код]

Основні райони базування II./SG 2[ред. | ред. код]

Основні райони базування III./SG 2[ред. | ред. код]

Основні райони базування 10.(Pz)/SG 2[ред. | ред. код]

Список кавалерів Лицарського хреста Залізного хреста SG 2[ред. | ред. код]

Позначення
   Удостоєні посмертно
Ім'я Звання Підрозділ Лицарського хреста Лицарського хреста з дубовим листям Лицарського хреста з дубовим листям та мечами Лицарського хреста з дубовим листям, мечами та діамантами Лицарського хреста з Золотим дубовим листям, мечами та діамантами Прим.
Герберт Бауер майор I./SG 2 31 грудня 1943 30 вересня 1944
Гюнтер Блекман гауптман резерву 6./SG 2 9 червня 1944
Ернст Бойтельшпагер оберлейтенант 6./SG 2 4 травня 1944
Герман Бухнер оберфельдфебель 6./SG 2 20 липня 1944 В кінці війни був представлений до дубового листя, але через її завершення представлення не було розглянуте
Едінгард Вайсманн лейтенант 1./SG 2 5 вересня 1944
Руді Вендт оберфельдфебель штаб./SG 2 17 квітня 1945
Альвін Бьорст гауптман 3./SG 2 5 жовтня 1941 28 листопада 1942 6 квітня 1944
Альфред Гейдушка фельдфебель 3./SG 2 8 серпня 1944
Горст Германн фельдфебель 2./SG 2 6 грудня 1944
Альфред Гіс оберфельдфебель 1./SG 2 16 грудня 1944
Ервін Гуцман фельдфебель II./SG 2 26 березня 1944
Антон Гюбш оберфельдфебель 2./SG 2 8 серпня 1944
Вернер Дернбрак гауптман II./SG 2 21 серпня 1941 25 листопада 1944
Отто Доммерацкі лейтенант 6./SG 2 25 листопада 1944
Гайнц Едгофер оберфельдфебель 7./SG 2 30 листопада 1944
Вольфганг Енсле фанен-юнкер-фельдфебель 3./SG 2 8 серпня 1944
Карл Кеннель гауптман II./SG 2 19 вересня 1943 25 листопада 1944
Гельмут Кестер фельдфебель 1./SG 2 8 серпня 1944
Антон Король лейтенант резерву 10.(Pz)/SG 2 12 березня 1945
Курт Кульмей оберстлейтенант SG 2 15 липня 1942
Еренфрід Лагуа оберфельдфебель 5./SG 2 26 березня 1944
Август Ламберт оберфельдфебель 4./SG 2 14 травня 1944
Фрідріх Ланг майор SG 2 23 листопада 1941 28 листопада 1942 2 липня 1944
Вальтер Лінке оберфельдфебель 3./SG 2 16 грудня 1944
Ганнс Людвіг оберфельдфебель 10.(Panzer)/SG 2 8 серпня 1944
Гайнц Меєр оберфенрих 8./SG 2 17 квітня 1945
Генріх Меєрінг фельдфебель 3./SG 2 6 квітня 1944
Рудольф Мрква оберлейтенант 2./SG 2 20 липня 1944
Еріх Мюллер фельдфебель штаб./SG 2 6 грудня 1944
Вільгельм Ноллер фанен-юнкер-фельдфебель 2./SG 2 6 квітня 1944
Максиміліан Отте гауптман II./SG 2 5 квітня 1942 24 березня 1944
Георг Петіг оберфельдфебель 8./SG 2 5 вересня 1944
Еріх Петц оберфельдфебель 7./SG 2 29 лютого 1944
Руді Ройснер оберфельдфебель 8./SG 2 29 лютого 1944
Ганс-Ульріх Рудель оберст SG 2 6 січня 1942 14 квітня 1943 25 листопада 1943 29 березня 1944 1 січня 1945 єдиний нагороджений
Рудольф Смола оберлейтенант 5./SG 2 27 липня 1944
Гельмут Фікель лейтенант III./SG 2 9 червня 1944
Ернст Філіус оберфельдфебель I./SG 2 4 травня 1944
Фріц Цайффарт лейтенант 5./SG 2 8 серпня 1944
Віллібальд Ціпфель фельдфебель 3./SG 2 6 грудня 1944
Ріхард Чекай гауптман I./SG 2 30 грудня 1942
Ганс Швірблат лейтенант 1./SG 2 20 липня 1944
Карл Шпрайцер лейтенант 10.(Panzer)/SG 2 1 квітня 1945
Гендрік Шталь гауптман 8./SG 2 23 грудня 1942 24 червня 1944
Вільгельм Штелер лейтенант 7./SG 2 20 липня 1944 28 березня 1945
Гельмут Шубель оберлейтенант 10.(Panzer)/SG 2 18 листопада 1944
Ганс-Карл Штепп оберстлейтенант SG 2 4 лютого 1942 25 квітня 1944

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Виноски
Джерела
  1. Schlachtgeschwader 2 "Immelmann".

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Bergström, Christer (2008). Bagration to Berlin — The Final Air Battles in the East: 1944—1945. London: Ian Allan. ISBN 978-1-903223-91-8
  • Muller, Richard (1992). The German Air War in Russia. Nautical & Aviation Publishing. Baltimore, Maryland. ISBN 1-877853-13-5
  • Бишоп Крис. Эскадрильи люфтваффе. 1939—1945. — Москва: ЭКСМО, 2007. — С. 19-20, 25-27, 45-50, 52-54.
  • Зефиров М. В. Штурмовая авиация люфтваффе. — Москва: АСТ, 2001. — 480 с. — 10 000 экз. — ISBN 5-17-004116-0.