U-1053

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
U-1053
Зображення підводного човна підтипу VIIC
Під прапором Третій Рейх Третій Рейх
Спуск на воду 13 січня 1944 року
Виведений зі складу флоту 12 лютого 1944 року
Сучасний статус 15 лютого 1945 року потонув у Буфіорді біля Бергена внаслідок корабельної аварії
Проєкт
Тип ПЧ Торпедний ДПЧ
Розробник проєкту Friedrich Krupp Germaniawerft, Кіль
Вартість 4 439 000 ℛℳ
Основні характеристики
Швидкість (надводна) 17,9 вузла
Швидкість (підводна) 8 вузлів
Робоча глибина занурення 100 м
Гранична глибина занурення 220 м
Автономність плавання 8500 миль (15 700 км) на швидкості 10 вузлів (18,6 км/год) (надводна)
80 миль (150 км) на швидкості 4 вузли (7,4 км/год) (підводна)
Екіпаж 44—60 осіб
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ) 67,1 м
Ширина корпусу найб. 6,2 м
Висота 9,6 м
Середня осадка (по КВЛ) 4,74 м
Водотоннажність надводна 769 т
Озброєння
Артилерія 1 × 88-мм палубна гармата SK C/35
Торпедно-
мінне озброєння
4 носових і один кормовий ТА
14 торпед або 26 мін TMA
ППО 1 × 37-мм зенітна гармата Flak M42
2 × 20-мм зенітні гармати FlaK 30

U-1053 — німецький підводний човен типу VIIC, що входив до складу Військово-морських сил Третього Рейху за часів Другої світової війни. Закладений 8 лютого 1943 року на верфі Friedrich Krupp Germaniawerft у Кілі. Спущений на воду 13 січня 1944 року, а 12 лютого 1944 року корабель увійшов до складу 5-ї навчальної флотилії ПЧ ВМС нацистської Німеччини[1]. Єдиним командиром човна був оберлейтенант-цур-зее Гельмут Ланге.

Історія служби[ред. | ред. код]

U-1053 належав до німецьких підводних човнів типу VIIC, найчисленнішого типу субмарин Третього Рейху, яких випущено 703 одиниці. Службу розпочав у складі 5-ї навчальної та з 1 листопада 1944 року — після завершення підготовки — в 11-й бойовій флотилії ПЧ Крігсмаріне. У листопаді 1944 — січні 1945 року підводний човен здійснив один бойовий похід в Атлантичний океан, під час якого не потопив та не пошкодив жодного судна чи корабля.

15 лютого 1945 року U-1053 проводив тестові занурення на глибину в Північному морі, в Буфіорді біля Бергена, коли з невідомих обставин сталася аварія і човен швидко затонув. Усі 38 членів екіпажу і 7 норвезьких інженерів та майстрів, які проводили випробування, загинули.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Виноски
Джерела
  1. U-1053. uboat.net. Архів оригіналу за 10 серпня 2020.(англ.)

Джерела[ред. | ред. код]

  • U-1053. на uboat.net. Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 28 липня 2020. (англ.)

Література[ред. | ред. код]

  • Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). Die Schiffe der Deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939-45 und ihr Verbleib von Erich Gröner. Bearbeitet von Dieter Jung und Martin Maass. München, J. F. Lehmanns Verlag, (1972).
  • М. Э. Морозов, В. А. Нагирняк Стальные акулы Гитлера. Серия «VII». — М.: «Коллекция», «Яуза», «Эксмо», 2008. — 144 с. — ISBN 978-5-699-29092-5.
  • Блэйр К. Подводная война Гитлера (1939—1942): Охотники = Clay Blair: Hitler's U-Boat War. T. 1: The Hunters, 1939—1942. Nowy Jork: Random House, 1996 / Пер. с англ. A.B. Николаева, И.А. Николаева. — М. : ООО «Издательство АСТ»; СПб.: Terra Fantastica, 2001. — 640 с. — (Военноисторическая библиотека) — 7000 прим. — ISBN 5-17-004952-8. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

60°26′ пн. ш. 5°16′ сх. д. / 60.433° пн. ш. 5.267° сх. д. / 60.433; 5.267Координати: 60°26′ пн. ш. 5°16′ сх. д. / 60.433° пн. ш. 5.267° сх. д. / 60.433; 5.267