Ustilago esculenta
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Ustilago esculenta | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Ustilago esculenta Henn., 1895 | ||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||
| Melanopsichium esculentum (Henn.) Mundk. & Thirum., [1] Yenia esculenta (Henn.) Liou, [2] | ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Ustilago esculenta (можлива назва українською — сажка дикого рису) — вид грибів роду сажка (Ustilago). Сучасну біномінальну назву надано у 1895 році[3].
Будова[ред. | ред. код]
Викликає розростання тканин у рослини-хазяїна.
Поширення та середовище існування[ред. | ред. код]
Росте на дикому рисі Zizania aquatica, Zizania latifolia. У деяких дослідженнях зазначають, що Zizania latifolia є єдиним хазяїном гриба.[4]
Практичне використання[ред. | ред. код]
У деяких районах Китаю та на острові Тайвань традиційно їдять пагони дикого рису, що розрослися під впливом гриба, але до появи спор. Поля спеціально заражають ним, щоб продукувати таку їжу. Існують відомості, що спори цих грибів викликають отруєння.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Mycological Papers 16: 2 (1946)
- ↑ Contributions from the Institute of Botany National Academy of Peiping 6 (1): 43 (1949)
- ↑ Ustilago esculenta. www.mycobank.org. Процитовано 2017-04-30T04:22:53+00:00.
- ↑ Chung, K. and D. D. Tzeng. (2004). Nutritional requirements of the edible gall-producing fungus Ustilago esculenta. [Архівовано 7 жовтня 2017 у Wayback Machine.] Journal of Biological Sciences 4(2) 246–52.
Джерела[ред. | ред. код]
- Ustilago esculenta // Mycobank.org, — CBS-KNAW Fungal Biodiversity Center Utrecht, 2016. — URL
- Hennings, P. 1895. Neue und interessante Pilze aus dem Königl. botanischen Museum in Berlin. III. Hedwigia. 34:10-13
- Жизнь растений. Том 2. Грибы. В 6-ти томах. — Гл. ред. чл. -кор. АН СССР, проф. Ал. А. Федоров. — М.: Просвещение, 1976. — 479 с., ил. — С.350.
|
Це незавершена стаття з мікології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |