Іван Глінка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Глінка
Особові дані
Народження 26 січня 1950(1950-01-26)
Мост, Чехословаччина Чехословаччина
Смерть 16 серпня 2004(2004-08-16) (54 роки)
Карлові Вари, Чехія Чехія
Зріст 185 см
Вага 98 кг
Позиція центральний нападник
Номер 21
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1966–1981
1978-1979
1981-1983
1983-1985
1986-1987
Чехословаччина ХЗ (Литвинов)
Чехословаччина «Дукла» (Тренчин)
Канада «Ванкувер Канакс»
Швейцарія «Цуг»
Чехословаччина ХЗ (Литвинов)
517 (341)
8 (2)
137 (42)
80 (76)
19 (5)
Національна збірна**
Роки Збірна Ігри (голи)
1969–1981  Чехословаччина 256 (132)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію поновлено 20 грудня 2012.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
поновлено 29 грудня 2012.

Іван Глінка (чеськ. Ivan Hlinka; нар. 26 січня 1950, Мост, Чехословаччина — пом. 16 серпня 2004, Карлові Вари, Чехія) — чехословацький хокеїст (центральний нападник) та тренер.

За свою довгу спортивну кар'єру здобував золоті нагороди на чотирьох чемпіонатах світу та на Олімпійських іграх у Нагано. З 2002 року член зали слави ІІХФ, а з 2008 — зали слави чеського хокею. Займає п'яте місце у «Клубові хокейних снайперів» (479 закинутих шайб).

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

В чемпіонаті Чехословаччини грав за литвиновський ХЗ (1966–1981, 1986–1987). Найкращий бомбардир сезону 1974-75 — 78 очок (36 закинутих шайб та 42 результативні передачі). Був визнаний найкращим хокеїстом Чехословаччини 1978 року. Частину сезону 1978-79 провів у «Дуклі» із Тренчина (8 ігор, 2 голи). Всього в чехословацькій хокейній лізі провів 542 матчі (348 голів).[1]

У 1981 році Їржі Бубла та Іван Глінка поїхали до «Ванкувер Канакс». За два сезони у Національній хокейній лізі провів 137 матчів (42 голи) у регулярному чемпіонаті та 16 (три закинуті шайби) на стадії плей-офф. В 1982 році грав у фіналі Кубка Стенлі. З 1983 року грав за швейцарський клуб «Цуг». За два сезони в національній лізі «В» зіграв у 80 матчах та набрав 162 очки (76 голів і 86 результативних передач).

Виступи у збірній

[ред. | ред. код]

У складі національної збірної був учасником двох Олімпіад (1972, 1976). У Саппоро здобув бронзову нагороду, а через чотири року в Інсбруку — срібну.

Брав участь у одинадцяти чемпіонатах світу та Європи (1970–1979, 1981). Чемпіон світу 1972, 1976, 1977; другий призер 1971, 1974, 1975, 1978, 1979; третій призер 1970, 1973, 1981. В 1978 році був обраний до символічної збірної турніру. На чемпіонатах Європи — чотири золоті (1971, 1972, 1976, 1977), чотири срібні (1974, 1975, 1978, 1979) та три бронзові нагороди (1970, 1973, 1981). Фіналіст Кубка Канади 1976 року (7 матчів, 2 голи).

На чемпіонатах світу та Олімпійських іграх провів 103 матчі (50 закинутих шайб), а всього у складі збірної Чехословаччини — 256 матчів (132 голи).

Тренерська діяльність

[ред. | ред. код]

На тренерській ниві почав працювати відразу після завершення ігрової кар'єри, у литвиновському ХЗ. У сезоні 1986-87 команда займала останнє місце. Глінка виступав у дев'ятнадцяти іграх (набрав 23 очки) і клуб піднявся до 9-го місця. 1989 року очолював німецький «Фрайбург». Наступним клубом знову став ХЗ (Литвинов).

Найбільших успіхів досяг на посаді головного тренера збірних Чехословаччини та Чехії. На чолі першої виграв третє місце чемпіонаті світу 1992 та бронзову нагороду на Олімпіаді 1992 в Альбервілі. Перший тренер в історії національної збірної Чехії. За три роки команда здобула лише одну бронзову нагороду на чемпіонаті світу і Глінка був звільнений з посади.

Через три роки повернувся до керма чеської збірної. У Нагано (1998) чеська команда вперше здобула золоті олімпійські нагороди. На чемпіонатах світу — одна золота (1999) та дві бронзові нагороди (1997, 1998).

2000 року очолив клуб Національної хокейної ліги «Піттсбург Пінгвінс». Саме в цей час до команди повернувся Маріо Лем'є. Загалом, «Піттсбург Пінгвінс» провів успішний сезон, але Глінка був звільнений через низький рівень володіння англійською мовою. У сезоні 2002-03 працював на посаді головного тренера омського «Авангарда».

У 2004 році розпочав підготовку збірної Чехії до кубку світу. Але йому не вдалося взяти участь у цьому турнірі —16 серпня, поблизу Карлових Вар, Іван Глінка загинув у автомобільній аварії.

Нагороди та досягнення

[ред. | ред. код]

Гравець

[ред. | ред. код]
Нагороди Команда Кіл. Роки
Олімпійські ігри
Срібло Чехословаччина 1 1976
Бронза Чехословаччина 1 1972
Чемпіонат світу
Золото Чехословаччина 3 1972, 1976, 1977
Срібло Чехословаччина 5 1971, 1974, 1975, 1978, 1979
Бронза Чехословаччина 3 1970, 1973, 1981
Кубок Канади
Фіналіст Чехословаччина 1 1976
Чемпіонат Європи
Золото Чехословаччина 4 1971, 1972, 1976, 1977
Срібло Чехословаччина 4 1974, 1975, 1978, 1979
Бронза Чехословаччина 3 1970, 1973, 1981
Чемпіонат Чехословаччини
Срібло ХЗ (Литвинов) 1 1978
Кубок Стенлі
Фіналіст «Ванкувер Канакс» 1 1982

Тренер

[ред. | ред. код]
Нагороди Команда Кіл. Роки
Олімпійські ігри
Золото Чехія 1 1998
Бронза Чехословаччина 1 1992
Чемпіонат світу
Золото Чехія 1 1999
Бронза Чехословаччина 1 1992
Бронза Чехія 3 1993, 1997, 1998

Статистика виступів

[ред. | ред. код]

Статистика виступів на Олімпійських іграх та чемпіонатах світу

Скорочення: І = Ігри, Г = Голи, П = Паси, О = Очки, Штр = Штрафний час у хвилинах

Рік Команда Турнір  І  Г   П  О Штр Нагороди
1970 Чехословаччина ЧС 4 0 0 0 2 Срібло
1971 Чехословаччина ЧС 10 4 2 6 2 Срібло
1972 Чехословаччина ОІ 6 5 3 8 2 Бронза
1972 Чехословаччина ЧС 5 2 3 5 0 Золото
1973 Чехословаччина ЧС 8 2 1 3 0 Бронза
1974 Чехословаччина ЧС 10 9 4 13 2 Срібло
1975 Чехословаччина ЧС 6 2 4 6 2 Срібло
1976 Чехословаччина КК 7 2 2 4 12 Срібло
1976 Чехословаччина ОІ 5 3 3 6 7 Срібло
1976 Чехословаччина ЧС 10 7 8 15 4 Золото
1977 Чехословаччина ЧС 10 9 3 12 5 Золото
1978 Чехословаччина ЧС 10 4 10 14 4 Срібло
1979 Чехословаччина ЧС 8 3 5 8 6 Срібло
1981 Чехословаччина ЧС 8 0 3 3 0 Бронза

Клубна статистика

Скорочення: І = Ігри, Г = Голи, П = Паси, О = Очки, Штр = Штрафний час у хвилинах

Сезон Команда Ліга Регулярний сезон Плей-офф
 І  Г   П  О Штр  І  Г   П  О Штр
1966-67 ХЗ (Литвинов) D-1 14 4 0 4
1967-68 ХЗ (Литвинов) D-1 32 15 14 29
1968-69 ХЗ (Литвинов) D-1 36 21 17 38
1969-70 ХЗ (Литвинов) D-1 33 17 17 34 20
1970-71 ХЗ (Литвинов) D-1 36 20 20 40
1971-72 ХЗ (Литвинов) D-1 36 31 23 54 20
1972-73 ХЗ (Литвинов) D-1 36 24 11 35
1973-74 ХЗ (Литвинов) D-1 39 27 27 54
1974-75 ХЗ (Литвинов) D-1 44 36 42 78
1975-76 ХЗ (Литвинов) D-1 30 25 18 43 6
1976-77 ХЗ (Литвинов) D-1 42 39 19 58
1977-78 ХЗ (Литвинов) D-1 43 32 39 71 30
1978-79 ХЗ (Литвинов) D-1 23 15 17 32 14
«Дукла» (Тренчин) D-1 8 2 3 5 0
1979-80 ХЗ (Литвинов) D-1 33 14 16 30 8
1980-81 ХЗ (Литвинов) D-1 40 21 31 52 38
1981-82 «Ванкувер Канакс» НХЛ 72 23 37 60 16 12 2 6 8 4
1982-83 «Ванкувер Канакс» НХЛ 65 19 44 63 12 4 1 4 5 4
1983-84 «Цуг» D-2 41 46 43 89
1984-85 «Цуг» D-2 39 30 43 73
1986-87 ХЗ (Литвинов) D-1 19 5 18 23 12
Всього в Чехословаччині 542 348 319 667 148
Всього в НХЛ 137 42 81 123 28 16 3 10 13 8
Всього за кар'єру 759 466 499 965 176 16 3 10 13 8

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Статистика на сайті Eliteprospects.com. Архів оригіналу за 30 березня 2013. Процитовано 21 грудня 2012.

Джерела

[ред. | ред. код]