Ільницький Іван Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Іван Ільницький
Особисті дані
Повне ім'я Іван Олександрович Ільницький
Народження 9 січня 1983(1983-01-09) (41 рік)
  Петрозаводськ,
Карельська АРСР, РРФСР
Зріст 174 см
Вага 70 кг
Громадянство Росія Росія
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб Росія «Петербург 04»
Номер 84
Юнацькі клуби
Росія «Кондопога»
Професіональні клуби (футзал)
Роки Клуб І (г)
1999—2000 Росія ГТС ? (?)
2000—2001 Росія «Інжекон» ? (?)
2001—2002 Росія «Єдність» 22 (15)
2002—2004 Росія «Динамо» (М) ? (?)
2002—2003  Росія «Полігран-Внуково» ? (?)
2003—2004  Казахстан «Тулпар» ? (43)
2004—2006 Казахстан «Тулпар» ? (?)
2006—2009 Росія «Динамо» (СПб) 96 (71)
2009 Росія «ТТГ-Югра» 10 (3)
2009—2010 Україна «Енергія» (Л) 32 (22)
2010—2013 Росія «Політех» 61 (22)
2013—н.ч. Росія «Петербург 04» (9 (3))

Іван Олександрович Ільницький (рос. Иван Александрович Ильницкий; нар. 9 січня 1983, Петрозаводськ, Карельська АРСР, РРФСР) — російський футзаліст, нападник. Майстер спорту Казахстану.

Життєпис[ред. | ред. код]

Вихованець кондопзького футболу (перший тренер – Олександр Антонов). Ще в шкільні роки розпочав грати за петрозаводський клуб ГТС, який виступав у дивізіоні «Б» Першої ліги. На здібного нападника звернули увагу фахівці, і 2000 року переїхав до Санкт-Петербурга, де почав навчатися в Інженерно-економічному університеті та паралельно грати за команду вишу у Першій лізі.

Коли у 2001 році «Будімпульс», який виступав під прапором «Єдності», фактично відмовився від участі у чемпіонаті країни, то для того, щоб зберегти в Санкт-Петербурзі клуб Вищої ліги, за нього почав грати «Інжекон» у повному складі. Через фінансові проблеми «Єдність» не змогла завершити сезон, і, зігравши 22 матчі з 30, команда знялася з чемпіонату. Однак для самого Ільницького сезон склався вдало: він брав участь у всіх 22 матчах та відзначився 15-ма голами.

Завдяки цьому Олег Іванов запросив Івана до московського «Динамо». Незабаром керівництво клубу зробило ставку на бразильських легіонерів і молоді гравці перестали потрапляти до складу, тому сезон 2002/03 років Ільницький завершив в оренді в «Поліграні-Внуково».

Влітку 2003 року виїхав до Казахстану, прийняв пропозицію карагандинського «Тулпара». Два роки поспіль команда ставала віце-чемпіоном, а Ільницький – найкращим бомбардиром чемпіонату. У сезоні 2003/04 років «Тулпар» виграв Кубок країни. За ці досягнення росіянин удостоєний звання Майстра спорту Казахстану.

У лютому 2006 року «Тулпар» знявся з чемпіонату, протестуючи проти упередженості по відношенню до клубу з боку суддів та керівництва департаменту футзалу[1]. Повернувся до Санкт-Петербурга і дограв сезон у «СТАФ-Альянсі», встигнув взяти участь в останньому турі Вищої ліги та матчах плей-оф. Команда виборола місце в Суперлізі, але вирішила від нього відмовитися і провести ще один сезон у другому ешелоні російського міні-футболу.

У 2007 році «СТАФ-Альянс» повторно завоював путівку до елітного дивізіону, Ільницький у 27 проведених матчах відзначився 28-ма голами. Цього разу клуб скористався своїм правом і вже під новою назвою «Динамо» дебютував у Суперлізі. Чемпіонат 2007/08 років «Динамо» завершило на десятому місці, але в січні 2009 року було змушене знятися з фінансових причин. Сезон Іван завершив у «ТТГ-Югрі», у складі якої виграв бронзову медаль.

Не затримавшись у Югорську, підписав контракт із львівською «Енергією». Зайняв у 2010 році разом із командою третє місце чемпіонату України, він знову повернувся до Санкт-Петербурга, перейшовши до «Політеху».

З 2013 року грає за аматорський клуб «Петербург 04» (раніше «ПетербургГаз»), який виступає в чемпіонаті міста, яка одночасно є зональним турніром Першої ліги. Ненадовго повернувся до змагань всеросійського рівня в сезоні 2014/15 років, коли у зв'язку з реорганізацією системи російських ліг чемпіонат Санкт-Петербурга розіграли в рамках Вищої ліги «Б».

Досягнення[ред. | ред. код]

Командні[ред. | ред. код]

  • Казахстан Чемпіонат Казахстану
    • Срібний призер (2): 2003/04, 2004/05
  • Казахстан Кубок Казахстану
    • Володар (1): 2003
  • Росія Чемпіонат Росії
    • Бронзовий призер (1): 2008/09
  • Росія Вища ліга Росії
    • Срібний призер (2): 2006/07, 2007/08
  • Росія Вища ліга «Б» Росії
    • Бронзовий призер (1): 2014/15

Особисті[ред. | ред. код]

  • Казахстан Найкращий бомбардир чемпіонату Казахстану з футболу (2): 2003/04[2], 2004/05[3]

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Клубна кар'єра
Клуб Сезон Ліга Чемпіонат Кубок
Матчі Голи Матчі Голи
ГТС (Петрозаводськ) 1999/2000 Перша «Б» ? ?
Інжекон (СПб) 2000/2001 ? ?
Єдність 2001/2002 Вища 22 15
Динамо (Москва) 2002/2003 ? ?
Полігран-Внуково ? ?
Тулпар 2003/2004 Вища ? 43
2004/2005 ? 40
2005/2006 ? ?
Динамо (СПб) Вища ? 1
2006/2007 27 28
2007/2008 Суперліга 47 25
2008/2009 22 18
ТТГ-Югра 10 3
Енергія (Львів) 2009/2010[4] Вища 32 22 4 3
Політех 2010/2011 Суперліга 24 5 4 2
2011/2012 13 4 0 0
2012/2013 24 13 4 1
ПетербургГаз 2014/2015 Вища «Б» 9 3

(станом на 11 грудня 2018)

Освіта[ред. | ред. код]

Закінчив Санкт-Петербурзький державний інженерно-економічний університет.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Фомина, Наталья. «Это вызов!». Президент клуба «Тулпар» демонстративно разогнал свою команду. Газета «Новый вестник» (рос.). Архів оригіналу за 10 червня 2015. Процитовано 28 червня 2011.
  2. Завадский, Владимир. Белорусская Ассоциация мини-футбола представляет: и снова путь на Балканы. «Всё о футболе — Беларусь» (рос.). Архів оригіналу за 24 травня 2005. Процитовано 28 червня 2011.
  3. VII чемпионат Республики Казахстан по мини-футболу. Неофициальный сайт МФК «Тулпар» (рос.). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 28 червня 2011.
  4. Статистика гравців «Енергії» в чемпіонаті України 2009/2010. Офіційний сайт МФК «Енергія» (Львів). Архів оригіналу за 23 липня 2010. Процитовано 28 червня 2011.