Іриков Микола Романович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іриков Микола Романович
Народження 1921
Верхня Казарма, Орський повітd, Оренбурзька губернія, Російська СФРР
Смерть 16 березня 1943(1943-03-16)
Тетлега, Чугуївський район, Харківська область, Українська РСР, СРСР
Поховання Зарожне
Країна  СРСР
Звання молодший лейтенант[d]
Війни / битви німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
орден Леніна орден Червоного Прапора

Микола Романович Іриков (1921 село Верхня Казарма Зілаїрського району Республіки Башкортостан16 березня 1943) — Герой Радянського Союзу[1]. Молодший лейтенант. Проходив службу в 371-му окремому танковому батальйоні 169-ї танкової бригади 2-го танкового корпусу 3-ї гвардійської армії Південно-Західного фронту.

16 березня 1943 року танкову частину, в якій служив Іриков атакували переважаючі сили противника, в числі яких була і танкова дивізія СС. Танк молодшого лейтенанта Ірикова підбив 3 німецьких машини, але і сам був підбитий. Однак палаючий танк продовжив бій і підбив ще одну німецьку машину. І тоді 3 німецьких танки практично одночасно вистрілили в палаючу, нерухому радянську машину.

Загинув 17 березня 1943 року. Похований разом з екіпажем в селі Тетлега Чугуївського району Харківської області.

За національністю — чуваш.[2]

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза начальствующему и рядовому составу Красной Армии» от 19 июня 1943 года [Архівовано 4 грудня 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1943. — 23 июня (№ 23 (229)). — С. 3
  2. Герои страны. Архів оригіналу за 7 липня 2006. Процитовано 1 вересня 2019.