Айрен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Айрен — (букв. — твір, написаний вірменською мовою) — особливий жанр вірменської лірики, позначений стійкими рисами композиції та віршування, перейнятий філософськими, еротичними та дидактичними мотивами.

Це переважно чотирирядкова монострофа (трапляються 6- і 8-рядкові строфи) з однією римою, як правило, 15-складник з обов'язковою цезурою після 7-го складу. Твори такої форми з'явилися у XI—XII ст., найповнішого розквіту сягнули в поезії Нагапета Кучака (XVI ст.):

Я череп висохлий уздрів, штовхнув його ногою.
Він посміхнувся і сказав: «Що робиш ти, герою!
Я вчора був такий, як ти, наповнений жагою,
А нині я лежу в землі, мов грудка перегною»
(переклад Д. Павличка).

Джерело

[ред. | ред. код]