Акатизія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Акатизія (від дав.-гр. ἀ- /a-/ — «не» і καθίζειν /kathízein/ — «сидіти») — клінічний синдром, який характеризується постійним або періодичним неприємним відчуттям внутрішнього рухового неспокою, внутрішньою потребою рухатись або змінювати позу, проявляється в неможливості хворого довго сидіти спокійно в одній позі або довго залишатись без руху.[1][2] Також, як синонім терміну «акатизія», використовують слово «непосидючість»[3].

Причини

[ред. | ред. код]

Найчастішою причиною акатизії є побічні ефекти лікарських препаратів, насамперед традиційних нейролептиків («типових антипсихотиків») і, меншою мірою, атипових.[4] Рідше акатизія виникає при застосуванні антидепресантів (насамперед груп СІОЗС та СІОЗСіН) та психостимуляторів. Іноді вона може бути викликана хворобою Паркінсона або бути частиною клінічної картини паркінсонізму та інших схожих синдромів.[5] Крім того, акатизія є частим, майже постійним симптомом при опіатному, рідше алкогольному, бензодіазепіновому або барбітуратному абстинентному синдромі; вона може виникати у кокаїнових наркоманів на тлі інтоксикації кокаїном і навіть при післянаркозному пробудженні у здорових осіб.[4]

Термін був введений чеським психіатром Ладиславом Гасковець (чеш. Ladislav Haskovec, 1866—1944) в 1901 році, задовго до появи нейролептиків.[6][7] Після введення в клінічну практику нейролептиків поширеність акатизії значно збільшилася.[8] За даними на 1992 рік, акатізія траплялася в 30 % випадків прийому антипсихотичних засобів. Часто вона поєднується з депресією.[9]

Хоча акатизія може поєднуватися з іншими екстрапірамідними побічними ефектами нейролептиків, у багатьох випадках вона виникає ізольовано.[10]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. (англ.)Laoutidis, ZG; Luckhaus, C (May 2014). 5-HT2A receptor antagonists for the treatment of neuroleptic-induced akathisia: a systematic review and meta-analysis. The International Journal of Neuropsychopharmacology. 17 (5): 823—32. doi:10.1017/S1461145713001417. PMID 24286228.
  2. (англ.)Forcen, FE; Matsoukas, K; Alici, Y (February 2016). Antipsychotic-induced akathisia in delirium: A systematic review. Palliative & Supportive Care. 14 (1): 77—84. doi:10.1017/S1478951515000784. PMC 5516628. PMID 26087817.
  3. Експериментально-психологічне дослідження в загальній практиці — сімейній медицині. Навчальний посібник для лікарів-інтернів і лікарівслухачів закладів (факультетів) післядипломної освіти. — 5-е вид., перероблене та доповнене / За заг. ред. Б. В. Михайлова. — Х. : ХМАПО, 2014. — 328 с. — С.196 .Електронне джерело [Архівовано 12 липня 2019 у Wayback Machine.]
  4. а б Беккер Р.А., Быков Ю.В. Акатизия: клинический анализ патологии с рекомендациями и обзором литературы // Consilium Medicum: Публикации партнеров.
  5. Szabadi E. Akathisia—or not sitting // British medical journal (Clinical research ed.). — 1986. — Т. 292, № 6527. — С. 1034—1035. — PMID 2870759 .
  6. Martin Brüne (2002-05). Ladislav Haskovec and 100 Years of Akathisia. The American Journal of Psychiatry. Архів оригіналу за 23 лютого 2012. Процитовано 24 серпня 2011.
  7. Pavel Mohr, Jan Volavka (2002). Ladislav Haskovec and akathisia: 100th anniversary. The British Journal of Psychiatry. Архів оригіналу за 23 лютого 2012. Процитовано 24 серпня 2011.
  8. Экстрапирамидные расстройства: Руководство по диагностике и лечению / Под ред. В.Н. Штока, И.А. Ивановой-Смоленской, О.С. Левина. — Москва : МЕДпресс-информ, 2002. — P. 608. — ISBN 5-901712-29-3.
  9. Жиленков О.В. . — Т. 5.
  10. Фармакотерапия в неврологии и психиатрии: [Пер. с англ.] / Под ред. С. Д. Энна и Дж. Т. Койла. — Москва : ООО: «Медицинское информационное агентство», 2007. — P. 800 с.: ил. — 4000 прим. — ISBN 5-89481-501-0.