Альфонс Допш
Альфонс Допш | |
---|---|
нім. Alfons Dopsch | |
Народився |
14 червня 1868[1][2][…] Lovosiced[1][4] |
Помер |
1 вересня 1953[2][5][…] (85 років) Відень, Окупація Австрії союзниками[5] |
Країна | Австрія |
Діяльність | історик економіки, медієвіст, соціальний історик, історик, викладач університету |
Alma mater | Віденський університет |
Заклад | Віденський університет |
Науковий ступінь | докторський ступінь[1] |
Членство |
Австрійська академія наук Угорська академія наук Баварська академія наук Американська академія медієвістики[6] Нідерландська королівська академія наук |
Партія | Вітчизняний фронт |
Нагороди | |
Альфонс Допш у Вікісховищі |
Альфонс Допш (нім. Alfons Dopsch; 14 червня 1868, Ловошиці, Богемське королівство, Австрійська імперія — 1 вересня 1953, Відень, Окупація Австрії союзниками) — австрійський історик-медієвіст; дипломат. Почесний член Угорської академії наук (1927), Данської королівської академії наук (1931), Норвезької академії наук (1931), Польської академії наук (1932), Американської історичної асоціації (1949).
Почесний громадянин Відня (1953).
Народився в сім'ї католиків у Ловошицях (нині Чехія). Навчався в гімназії у Літомержицях. У 1886 році вступив до Віденського університету: вивчав історію, філософію, географію та німецьку мову. Через чотири роки завершив навчання та здобув ступінь доктора наук. У 1892 році приєднався до віденського відділу Monumenta Germaniae Historica, який орієнтувався на вивчення текстів доби Каролінгського Відродження. За період роботи у відділі відвідав Італію, Англію та Францію. Вивчав грамоти, дипломи та інші джерела каролінгської доби. Відкрив світу 18 нових, раніше невідомих, текстів документів.[7]
У 1893 році габілітувався і отримав право читання лекцій з історії (venia legendi). З 1898 року екстраординарний професор, а з 1900 ― ординарний професор австрійської та загальної історії у Віденському університеті. З 1903 — член-кореспондент, а з 1909 — академік Австрійської академії наук.
У 1916—1917 рр. декан філософського факультету Віденського університету, а у 1920—1921 — ректор університету.
- Дружина — Марія Допш, уроджена Фікер[8]
- Онук — Гайнц Допш.
Основною сферою його наукової діяльності було Раннє середньовіччя.
Заперечував «цезуру» між античністю та середньовіччям через те, що вважав стародавніх германців високорозвинутим осілим народом, який знав землеробство та приватну власність на землю, ремісництво, обмін та місто. Як він вважав, вони не зруйнували, а гармонійно продовжили римські традиції.
Знаходив ознаки капіталізму в будь-якому суспільстві, у тому числі пізньоримському та ранньосередньовічному, оскільки, на його думку, в них був присутній «капіталістичний дух» — прагнення збільшити власність, отримати прибуток.[9]
Вважав феодалізм «системою управління», специфікою якої була не пов'язана з економікою політична роздробленість, а також розглядав феодальну вотчину як «капіталістичне підприємство» і вбачав у феодалізмі поєднання політичної системи з «вотчинним капіталізмом».[10]
- Економічний розвиток каролнгського періоду, Веймар, 1912
- Економічні та соціальні основи європейського культурного розвитку від Цезаря до Карла Великого, Відень, 1918
- Історичне становище німців у Богемії, Берлін, 1919 (у співавторстві)
- Натуральне та грошове господарство у світовій історії, Відень, 1930
У 1954 році одна з вулиць у Флорідсдорфі (21-й район Відня) була названа на честь Альфонса Допша.
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #118680390 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б KNAW Past Members
- ↑ Czech National Authority Database
- ↑ а б Допш Альфонс // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ https://www.medievalacademy.org/page/CompleteCorrFellow
- ↑ Ferdinand Tremel. Alfons Dopsch — Historischer Verein für Steiermark
- ↑ Marie Dopsch
- ↑ Нємченко І. В. МЕДІЄВІСТИКА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2009. — 790 с.: іл.. — Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Medievistika
- ↑ Крижановський О. П. ФЕОДАЛІЗМ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2013. — 688 с.: іл.. — Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Feodalizm_3
- Alfons Dopsch // Nachruf (Jahrbuch 1954, Wilhelm Enßlin)
- Valerie L. Garver. Dopsch, Alfons / Handbook of Medieval Studies. Terms — Methods — Trends, Published by De Gruyter, 2011, P. 2267
|
- Народились 14 червня
- Народились 1868
- Померли 1 вересня
- Померли 1953
- Померли у Відні
- Випускники Віденського університету
- Науковці Віденського університету
- Члени Австрійської академії наук
- Члени Угорської академії наук
- Члени Баварської академії наук
- Члени Американської академії медієвістики
- Члени Нідерландської королівської академії наук
- Нагороджені Почесним кільцем міста Відня
- Нагороджені медаллю Гете за мистецтво і науку