Амалія Вассербергер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Амалія Вассербергер
Народилася 1 квітня 1869(1869-04-01)[1]
Тромбкі, Ґміна Біскупіце, Велицький повіт, Малопольське воєводство, Республіка Польща[1]
Померла 29 січня 1936(1936-01-29)[1] (66 років)
Краків, Польська Республіка[1]
Країна  Республіка Польща
Діяльність філантропка
Конфесія юдаїзм

Амалія Вассербергер, також Мавка Вассербергер (народилася 1 квітня 1869, Тромбки, померла 29 січня 1936, Краків ) — єврейська громадська діячка та меценат.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 1 квітня 1869 року в Тромбках [2] . Вийшла заміж за купця Германа Вассербергера, власника рисової фабрики в Кракові [2] . Подружжя жило в Подґуже і разом допомагало нужденним [2], керуючи, серед іншого, власним фондом допомоги бідним. Амалія підтримала, серед іншого, розширення єврейського сирітського будинку [2] та заповідала кам’яницю на вул. Кракуса, 8 (будинок, де вона деякий час жила з родиною) Товариству Єврейського дитячого будинку [2]. У 1941 р. Єврейський сиротинець був перенесений зі свого офісу на вул. Дітла, 64 до багатоквартирного будинку, подарованого Вассербергергом, який тоді знаходився в краківському гетто ; заклад перебував там 13 місяців, доки межі гетто не були скорочені [2]. У 1960 році ця будівля також була передана державній скарбниці, яка наприкінці 1970-х років передала її у безстрокове користування Головній управі Ліги охорони природи.

Померла Амалія Вассербергер 29 січня 1936 року [3] у Кракові [2] . Похована на старому єврейському цвинтарі в Подгуже [2].

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Після смерті дружини Герман Вассербергер фінансував будівництво лазарету для єврейської лікарні; павільйон був названий на честь Амалії [2] . 13 листопада 1936 р. на вул. Стромей, 9, де на той час була синагога, відкрито пам’ятну дошку на вшанування її заслуг у сфері благодійництва [2]. На вул. Кракуса, 8, у свою чергу, є дві меморіальні дошки, що нагадують про Амалію Вассербергер: одна на фасаді будівлі, інша всередині [2].

Виноски[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д https://issuu.com/przestrzenkobiet/docs/krakowski_szlak_kobiet_iv_tom
  2. ↑ а б в г д е ж и к л м Danek, 2012.
  3. ↑ Amalja Wasserbergowa, Nowy Dziennik (пол.), 31 січня 1936: 5

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Amalia (Małka) Wasserberger. Filantropka z Podgórza. Krakowski Szlak Kobiet. Przewodniczka po Krakowie emancypantek. Т. IV. Kraków: Fundacja Przestrzeń Kobiet. 2012. ISBN 978-83-928639-8-4.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Амалія_Вассербергер&oldid=41304895