Андрієнко Леонід Васильович
Андрієнко Леонід Васильович | |
---|---|
Народився |
1912 Гайсин, Подільська губернія, Російська імперія |
Помер |
1990 Київ, Українська РСР, СРСР |
Країна |
Російська імперія СРСР |
Національність | українець |
Діяльність | державний діяч, політик |
Alma mater | Уманський національний університет садівництва і Маслівський інститут селекції та насінництва ім. К.А. Тімірязєва |
Посада | депутат Верховної Ради УРСР[d] |
Партія | КПРС |
Нагороди | |
Леонід Васильович Андрієнко (1912, місто Гайсин, тепер Вінницької області — 1990, Київ) — український комсомольський і партійний діяч, завідувач сільськогосподарського відділу ЦК КПУ. Депутат Верховної Ради УРСР 4—7-го скликань. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1956—1966 роках. Член ЦК КПУ в 1966—1971 роках.
Народився в родині службовця. Батько після Жовтневого перевороту працював головою революційного комітету і загинув від рук українських повстанців у 1920 році. З малих років Леонід Андрієнко виховувався у дитячому будинку, Потім, до 1926 року, навчався у семирічній школі, де вступив до комсомолу.
У 1926—1927 роках — технічний секретар Гранівського районного комітету КП(б)У на Вінниччині. У 1927—1930 роках — учень Уманської сільськогосподарської профшколи, здобув спеціальність техніка-рільника. У 1930 році працював дільничним агрономом Монастирищенської районної бурякоспілки на Вінничині.
У 1930—1934 роках — студент Маслівського інституту селекції і насінництва імені Тімірязєва Київської області.
Після закінчення інституту, в 1934—1937 роках, працював науковим працівником на Льговській селекційній станції Курської області РРФСР.
У 1937—1939 роках — завідувач Льговського районного відділу народної освіти Курської області; завідувач відділу учнівської молоді Курського обласного комітету комсомолу (ВЛКСМ).
У березні 1940 — грудні 1941 року — 1-й секретар Курського обласного комітету ВЛКСМ. Потім працював помічником начальника політичного управління Народного комісаріату землеробства СРСР із комсомольської роботи.
У 1942—1944 роках — 1-й секретар ЦК ЛКСМ Киргизії.
У 1944 — вересні 1949 року — відповідальний редактор української республіканської комсомольської газети «Сталинское племя».
У серпні 1949—1954 роках — заступник завідувача сільськогосподарського відділу ЦК КП(б)У.
У травні 1954—1970 року — завідувач сільськогосподарського відділу ЦК КПУ.
Потім працював у Державному комітеті Ради Міністрів УРСР з охорони природи.
- два ордени Леніна (26.02.1958,)
- орден Трудового Червоного Прапора (22.03.1966)
- орден «Знак Пошани» (23.01.1948)
- ордени
- медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- медалі
- Народились 1912
- Уродженці Гайсина
- Померли 1990
- Померли в Києві
- Випускники Уманського університету садівництва
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Кавалери ордена «Знак Пошани»
- Нагороджені медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Діячі УРСР
- Члени КПРС
- Депутати Верховної Ради УРСР 4-го скликання
- Депутати Верховної Ради УРСР 5-го скликання
- Депутати Верховної Ради УРСР 6-го скликання
- Депутати Верховної Ради УРСР 7-го скликання
- Комсомольські функціонери