Антоніаді (місячний кратер)
| Антоніаді | |
|---|---|
| Координати | 69°18′00″ пд. ш. 173°03′36″ зх. д. / 69.30000000002777937879727688° пд. ш. 173.06000000002777028° зх. д. |
| Довгота ранкового термінатора |
172° |
| Епонім | Ежен Мішель Антоніаді |
  Антоніаді | |
Антоніаді — великий місячний ударний кратер, який лежить у південній півкулі на зворотному боці Місяця. Кратер перетинає південно-східний край кратера Міннаерт[en], трохи меншого утворення, яке значно більше еродоване. До східного краю Антоніаді примикає Нумеров[en], інший великий стародавній кратер, схожий на Міннаерт. На південь від Антоніаді є невеликий кратер Брашер[en].
Антоніаді — один із найбільших кратерів верхньоімбрійського періоду.[2]
Зовнішній край Антоніаді, як правило, круглий, з неправильним краєм, який має численні заглиблення по всьому периметру. Стіна лише злегка еродована, і зберігає чіткий вал і терасування на внутрішніх стінах. Лише один невеликий кратер, який можна побачити, лежить на внутрішній стіні біля південно-східного краю.
Антоніаді — один із небагатьох кратерів на Місяці, який має як друге внутрішнє кільце, так і центральну вершину[en]. Це внутрішнє кільцеве утворення становить приблизно половину діаметра зовнішньої стіни, і зараз залишилися лише нерівні гірські сегменти кільця на півночі та півдні. Західна частина внутрішнього кільця майже не існує, а на сході залишилося лише кілька незначних пагорбів.
Дно біля внутрішньої стіни надзвичайно рівне та гладке, причому центральна вершина є єдиною помітною особливістю. Дно за межами внутрішнього кільця набагато грубіше за текстурою. Найпомітніший кратер на внутрішньому дні лежить на східному краю південного внутрішнього кільця.
Дно невеликого безіменного кратера в кратері Антоніаді було виміряно лазерним альтиметром (LALT) на борту японського супутника Selenological and Engineering Explorer (SELENE), є найнижчою точкою Місяця[1] на місячній широті 70,43° пд., довготі 187,42° сх.д.[3] Точка знаходиться на 9,178 км нижче середнього місячного геоїда. Вимірювання були підтверджені даними лазерної альтиметрії з орбітального апарату Чан'е-1[4], який додатково уточнив місцезнаходження до широти 70,368° пд.ш., довготи 172,413° зх.д.
- ↑ а б Mark Robinson, "Great Wall!", LROC (Lunar Reconnaissance Orbiter Camera), February 26, 2016. Retrieved March 11 2019.
- ↑ The geologic history of the Moon. USGS Professional Paper 1348. By Don E. Wilhelms, John F. McCauley, and Newell J. Trask. U.S. Government Printing Office, Washington: 1987. Table 11.2.
- ↑ Archived at Ghostarchive and the The highest and lowest points on the Moon. YouTube. Архів оригіналу за 18 травня 2020. Процитовано 14 березня 2024.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання): The highest and lowest points on the Moon. YouTube. - ↑ Chunlai Li et al., «Laser altimetry data of Chang'E-1 and the global lunar DEM model», Science China Earth Science 53 (11), pp 1582—1593. Nov 2011. DOI: 10.1007/s11430-010-4020-1
- New High-Res Map Suggests Little Water Inside Moon. Ohio State University. Архів оригіналу за 23 червня 2010. Процитовано 12 лютого 2009.
- Andersson, L. E.; Whitaker, E. A. (1982). NASA Catalogue of Lunar Nomenclature. NASA RP-1097.
- Blue, Jennifer (25 липня 2007). Gazetteer of Planetary Nomenclature. USGS. Процитовано 5 серпня 2007.
- Bussey, B.; Spudis, P. (2004). The Clementine Atlas of the Moon. New York: Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-81528-4.
- Cocks, Elijah E.; Cocks, Josiah C. (1995). Who's Who on the Moon: A Biographical Dictionary of Lunar Nomenclature. Tudor Publishers. ISBN 978-0-936389-27-1.
- McDowell, Jonathan (15 липня 2007). Lunar Nomenclature. Jonathan's Space Report. Процитовано 24 жовтня 2007.
- Menzel, D. H.; Minnaert, M.; Levin, B.; Dollfus, A.; Bell, B. (1971). Report on Lunar Nomenclature by the Working Group of Commission 17 of the IAU. Space Science Reviews. 12 (2): 136—186. Bibcode:1971SSRv...12..136M. doi:10.1007/BF00171763. S2CID 122125855.
- Moore, Patrick (2001). On the Moon. Sterling Publishing Co. ISBN 978-0-304-35469-6.
- Price, Fred W. (1988). The Moon Observer's Handbook. Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-33500-3.
- Rükl, Antonín (1990). Atlas of the Moon. Kalmbach Books. ISBN 978-0-913135-17-4.
- Webb, Rev. T. W. (1962). Celestial Objects for Common Telescopes (вид. 6th revised). Dover. ISBN 978-0-486-20917-3.
- Whitaker, Ewen A. (1999). Mapping and Naming the Moon. Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-62248-6.
- Wlasuk, Peter T. (2000). Observing the Moon. Springer. ISBN 978-1-85233-193-1.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Антоніаді (місячний кратер)
