Аратинга червонощокий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аратинга червонощокий

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Папугоподібні (Psittaciformes)
Родина: Папугові (Psittacidae)
Рід: Psittacara
Вид: Аратинга червонощокий
Psittacara mitratus
(Tschudi, 1844)
Ареал виду
Ареал виду
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Conurus mitratus
Aratinga mitrata
Посилання
Вікісховище: Psittacara mitratus
Віківиди: Psittacara mitratus
МСОП: 22685669
NCBI: 136503

Арати́нга червонощокий[2] (Psittacara mitratus) — вид папугоподібних птахів родини папугових (Psittacidae). Мешкає в Андах.

Червонощокий аратинга
Червонощокий аратинга

Довжина птаха становить 34-38 см. Забарвлення переважно зелене, на обличчі і стегнах червоні плями. Хвіст відносно довгий. Навколо очей плями білої голої шкіри. Дзьоб міцний, роговий. У молодих птахів червоні плями в оперенні відсутні[3][4].

Підвиди

[ред. | ред. код]

Виділяють три підвиди:[5]

  • P. m. chlorogenys (Arndt, 2006) — Анди в північному і центральному Перу;
  • P. m. mitratus (Tschudi, 1844) — Анди в південному Перу, Болівії і північно-західній Аргентині;
  • P. m. tucumanus (Arndt, 2006) — Анди на північному заході Аргентини (Тукуман, Кордова).

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Червонощокі аратинги мешкають в Перу, Болівії і Аргентині. Також вони були інтродуковані на півдні Флориди, в Каліфорнії та на Гаваях[6][7]. Червонощокі аратинги живуть у вологих гірських тропічних лісах та у високогірних чагарникових заростях. Зустрічаються зграями до 100 птахів, на висоті від 1000 до 3000 м над рівнем моря. Іноді в місцях ночівлі можуть зібратися до 2000 птахів. Живляться насінням, горіхами і плодами. Гніздяться в тріщинах серед скель, іноді в дуплах дерев. В кладці 2-3 яйця.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Psittacara mitratus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 10 вересня 2022
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Schulenberg, T., D. Stotz, D. Lane, J. O'Neill, & T. Parker III. 2007. Birds of Peru. Christopher Helm. ISBN 978-0-7136-8673-9
  4. Fjeldså, J., & N. Krabbe. 1990. Birds of the High Andes. Zoological Museum, Copenhagen. ISBN 87-88757-16-1
  5. Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Parrots, cockatoos. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 10 вересня 2022.
  6. Garrett, K. L. 1997. Population Status and Distribution of Naturalized Parrots in Southern California. Western Birds 28: 181-195
  7. Threats to Birds - Introduced Parrots in Hawaii. [Архівовано 2015-07-11 у Wayback Machine.] American Bird Conservancy. Accessed on 15 January 2008.

Джерела

[ред. | ред. код]