Араурана

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Араурана

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Попугоподібні (Psittaciformes)
Родина: Папугові (Psittacidae)
Рід: Ара (Ara)
Вид: Араурана
Ara ararauna
(Linnaeus, 1758)
Посилання
Вікісховище: Ara ararauna
Віківиди: Ara ararauna
EOL: 45510823
ITIS: 177661
МСОП: 22685539
NCBI: 9226

Араурана[2] або ара синьо-жовтий (Ara ararauna) — птах родини папугових.

Зовнішній вигляд

[ред. | ред. код]

Довжина тіла 80-95 см, крила — 37-39 см, хвоста — 52 см; вага 900—1300 грам. Верхня частина оперення тіла яскраво-блакитна, боки шиї, грудки й живіт оранжево-жовті. Криючі пера хвоста яскраво-блакитні. Горло чорне. Щоки спереду безпері сіро-білі із чорними смужками. Дзьоб чорний, дуже сильний і здатний лущити горіхи й перегризати галузки дерев. Ноги бурувато-чорні. Райдужна оболонка залежить від віку птаха:у молодих ар вона сизо-сіра,а в дорослих солом‘яно-жовта. Голос гучний і різкий.

Поширення

[ред. | ред. код]

У світі птах поширений від східної частини Панами до Бразилії і Північного Парагваю. Імовірно, що на Тринідаді цей птах вимер.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Населяє незаймані тропічні ліси, воліючи прибережні області рік. Селяться також у полонинах до субальпійських лугів. Дуже прив'язаний до місць свого перебування. Ведуть парний або одиночний спосіб життя, зграй не утворюють. Тримаються в кронах високих дерев.

Розмноження

[ред. | ред. код]
Яйце араурани в оологічній колекції (Тулузький музей)
Пташеня арарауна віком 20 днів

Шлюбний період із грудня по березень. Гніздяться дуже високо в дуплах дерев, найчастіше пальм, будують гнізда на гілках. Далеко від гнізда, як правило, не летять. У кладці 2-3 яйця, але буває й до 5. Насиджує самка протягом 24-30 днів. Молоді птахи залишають гніздо у віці близько 3 місяців, але батьки опікують їх ще 2-3 місяця, після чого ті переходять до самостійного життя. По забарвленню молоді птахи майже не відрізняються від дорослих, але мають більше світлий дзьоб і сіро-коричневий колір райдужної оболонки.

Утримання

[ред. | ред. код]

Молоді дуже добре приручаються. З давніх часів їх приручали корінні жителі, у яких він належав до улюблених птахів. У Європі відомі з XVII століття. Здатні до вимови декількох десятків слів. Хоча й популярні як свійські тварини через красу й можливість наслідувати людську мову, важкі в утриманні й вимагають великої уваги, на відміну від традиційних вихованців — собак і кішок. Дуже інтелектуальні.

Мають сильний крикливий голос, що створюють незручності для сусідів (відволікають іграшками й спілкуванням). Постійно гризуть різні предмети, перекушуючи навіть сталевий дріт.

Живляться різноманітною рослинною їжею: горіхи, насіння, злаки, фрукти та овочі (у тому числі й сушені), зелень і т. д.

Деякі харчові продукти (вишневі кісточки, авокадо, шоколад і кава) отруйні для птахів.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2018). Ara ararauna: інформація на сайті МСОП (версія 2018.2) (англ.) 09 серпня 2018
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

Література

[ред. | ред. код]