Аррунт Тарквіній (син Тарквінія Гордого)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Аррунта Тарквіній (лат. Arruns Tarquinius; † 509) — другий син римського царя Тарквінія Гордого та Туллії Молодшої.

Разом зі старшим братом Титом і Луцієм Брутом брав участь у посольстві до Дельфійського оракула, в ході якого брати намагалися вирішити, кому дістанеться царська влада [1]. Пізніше посланий батьком заснувати римську колонію в Цирцеї, на узбережжі Тірренського моря [2].

Після вигнання царської сім'ї з Риму вирушив разом з Тарквінієм в Цере просити допомоги у етрусків [3].

У битві у Арсійського лісу Аррунт, «найвидатніший по силі і найсвітліший душею з братів» [4], командував кавалерією. На початку бою він викликав на поєдинок Брута, і вони обидва загинули в єдиноборстві, пронизавши один одного списами [5].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Лівій. I. 57; Діонісій Галікарнаський. Римські старовини. IV. 69
  2. Діонісій Галікарнаський. Римські старовини. IV. 63
  3. Лівій. I. 69
  4. Діонісій Галікарнаський. Римські старовини. V. 15
  5. Діонісій Галікарнаський. Римські старовини. V. 15; Лівій. II. 6