Байшія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Байшія

35°26′53″ пн. ш. 102°34′17″ сх. д. / 35.44805556002777536° пн. ш. 102.5713888900277766° сх. д. / 35.44805556002777536; 102.5713888900277766Координати: 35°26′53″ пн. ш. 102°34′17″ сх. д. / 35.44805556002777536° пн. ш. 102.5713888900277766° сх. д. / 35.44805556002777536; 102.5713888900277766
Країна  КНР
Регіон Сяхе
Тип карстова печера і paleontological sited
Байшія. Карта розташування: Китайська Народна Республіка
Байшія
Байшія
Байшія (Китайська Народна Республіка)
Мапа

Байшія (кит.: 白石崖溶洞) — карстова печера у повіті Сяхе Ганьнань-Тибетської автономної префектури провінції Ганьсу (КНР).

Це буддійське святилище Тибету і високогірний палеоантропологічний пам'ятник на північно-східному краю Тибетського нагір'я [1].

Печера Байшія розташована в районі селища Ганьцзя (甘加镇) у гирлі річки Цзянла (притока річки Янцюй), має довжину понад 1 км. За 80 м від входу зимова денна температура печери зазвичай становить 8-9 °C, що підходить для проживання у суворі зими плато Тибету. 1982-го року Панчен-лама X[en] вшанував це місце [2] [3] [4].

Використавши у палеогенетиці методи протеоміки, дослідники проаналізували білки з половини щелепи з Сяхе[en], знайденої в 1980 році у печері Байшія, датованої віком приблизно 160 тис. років. Виявилося, що володар щелепи був найближчим до денисовської людини [5] [2] У тибетського денисовця нижній другий корінний зуб має три корені. Трикореневі нижні моляри рідко зустрічаються у не азійських Homo sapiens (менше 3,5%), але можуть перевищувати 40% в азійських популяціях (у Китаї) і Новому Світі [6]. У гомініна з Сяхе (Hiahe), також як у гомініна з Пенху (Тайвань), на нижній щелепі з Печери з вогнищем (Cave of Hearth) у місці розкопок Макапансгат (ПАР) [7] і у ланьтянської людини (КНР), відзначено вроджену відсутність третього моляра [8]. Мітохондріальна ДНК денісівської людини була секвенована із зразків осадової породи з печери Байшія, взятих із шарів 2, 3, 4 (бл. 60 тис. років тому), 7 (бл. 100 тис. років тому) [9]. Значна частина уривків мтДНК із верхніх шарів (імовірний вік – 50 000 – 30 000 років тому) у печері Байшія належала Homo sapiens. У шарах 4, 6, 7 та 10 виявили ДНК видів тварин, які не були присутні у цьому районі з ~10 тис. років тому, включаючи вимерлих гієн та носорогів, кістки яких були ідентифіковані у шарі 10. Шари 8 та 9 не містили мтДНК ссавців. У печері було знайдено 1310 кам'яних артефактів [10][11] [12] [13] [14] [15].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. 那些不能错过的甘南美景之白石崖溶洞 (кит.). Gannan Radio and Television. 20 грудня 2016. Архів оригіналу за 4 травня 2019. Процитовано 2 травня 2019.
  2. а б Chen, Fahu. A late Middle Pleistocene Denisovan mandible from the Tibetan Plateau : [англ.] / Fahu Chen, Frido Welker, Chuan-Chou Shen … [et al.] // Nature : журн.. — 2019. — 1 May. — doi:10.1038/s41586-019-1139-x.
  3. Hublin, Jean-Jacques (1 травня 2019). How We Found an Elusive Hominin in China. SAPIENS. Архів оригіналу за 28 травня 2019. Процитовано 2 травня 2019.
  4. Wu, Bin (2 травня 2019). 这块骨头来自一个神秘人种,证明16万年前古人类已登上青藏高原. Sohu (кит.). Архів оригіналу за 2 травня 2019. Процитовано 2 травня 2019.
  5. Александр Марков (13 травня 2019). Денисовцы жили в Тибете 160 000 лет назад. Элементы (рос.). Архів оригіналу за 20 квітня 2022. Процитовано 14 травня 2019.
  6. Shara E. Bailey, Jean-Jacques Hublin, Susan C. Antón. Rare dental trait provides morphological evidence of archaic introgression in Asian fossil record [Архівовано 13 липня 2019 у Wayback Machine.], July 8, 2019
  7. Пещера с очагом / Cave of Hearth. Архів оригіналу за 6 червня 2020. Процитовано 20 квітня 2022.
  8. Дробышевский С. В. Челюсть денисовца из Китая [Архівовано 2 березня 2020 у Wayback Machine.], 2019
  9. DN MTree. Архів оригіналу за 2 квітня 2022. Процитовано 20 квітня 2022.
  10. Dongju Zhang et al. Denisovan DNA in Late Pleistocene sediments from Baishiya Karst Cave on the Tibetan Plateau [Архівовано 2 липня 2021 у Wayback Machine.]. Science, 2020, 370, 6516, pp. 584—587
  11. Diyendo Massilani et al. Denisovan ancestry and population history of early East Asians [Архівовано 17 листопада 2020 у Wayback Machine.]. Science, 2020, 370, 6516, pp. 579—583
  12. В тибетской пещере впервые нашли обрывки ДНК денисовцев. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 20 квітня 2022.
  13. Денисовцы жили в Тибете 100 тысяч лет назад [Архівовано 16 січня 2021 у Wayback Machine.], 29.10.2020
  14. Образец денисовской митохондриальной ДНК впервые нашли за пределами Сибири [Архівовано 17 березня 2022 у Wayback Machine.], 30 октября 2020
  15. У народов Азии нашли необычные генетические корни [Архівовано 20 квітня 2022 у Wayback Machine.], 30.10.2020