Банкноти італійської ліри друкувалися між 1866—2001 роками. Спочатку вони були законним платіжним засобом Королівства Італії (1861—1946), а потім Італійської республіки з 1946 року і до повного переходу на євро 1 січня 2002-го. Протягом всієї своєї історії було випущено 19 номіналів банкнот. Найменшим номіналом була банкнота 50 чентезимо, а найбільшим — 500 000 лір.
Ліра (позначення: ₤, зазвичай також L. чи LIT) офіційно стала валютою і законним платіжним засобом Королівства Італії з виданням указу від 24 серпня 1862 року, після чого вона замінила всі інші валюти, що знаходилися в доунітарних італійських державах.[1]
Ще до об'єднання Італії різні банки на Апеннінському півострові випускали паперові гроши-банкноти, які конвертувалися в дорогоцінні метали. Після політичного об'єднання держави Національний банк Королівства Італія випустив банкноти номіналом 25, 50, 100, 500 та 1000 лір розміром 80×40 мм, які були надруковані на фабриці «Officina carte valori» у Турині.
Через втрату 1866 року конвертованості банкнот, був встановлений обов'язковий їхній обмінний курс на монети, який діяв до 1881 року. Через це поширення банкнот на ринку стало складнішим, оскільки громадяни бажали тримати заощадження в монетах, тому 1874 року італійський уряд вирішив випустити банкноти дрібного номіналу.
У 1881 році уряд вирішив продовжити термін дії банкнот, як законного платіжного засобу ще на два роки, але через фінансову кризу 1887-го конвертованість банкнот в еквівалент у дорогоцінному металі знову була заборонена.
У 1895 році італійський уряд довірив друк банкнот Банку Італії й встановив перші правила щодо випуску банкнот. Було вирішено використовувати лише білий папір з водяними знаками, що поставлявся італійськими паперовими фабриками й використовувати на банкнотах малюнки сієнського ювеліра Рінальдо Барбетті. Громадськість критикувала банальність задуму та недоліки виконання банкнот, які, на їхню думку, були дуже прості для підробки; незважаючи на це, банкноти цього типу продовжували друкувати і наступних десятилітть.[2]
У 1910 році Джованні Капранезі було доручено розробити нові банкноти номіналом 50, 100, 500 та 1000 лір.[3] Перша банкнота, номіналом 50 лір, була випущена в обіг лише 1915 року і використовувалася до 1950 року. Цього часу, через нестачу потужностей виробництво паперу з водяними знаками також здійснювалося на фабриці «Cartiere Miliani», а Банк Італії розпочав роботи з будівництва власної паперової фабрики.
У 1928 році було засновано Державний Інститут друку і карбування (Istituto Poligrafico e Zecca dello Stato), перед яким поставили завдання щодо забезпечення графічних та поліграфічних потреб державного управління, включаючи банкноти. Під час Другої світової війни на друкарській фабриці в Л'Аквілі проводилися роботи з випуску банкнот для італійських колоній в Африці та окупованої Албанії у 50, 100, 500 і 1000 лір. Але через серйозні руйнування будівлі під час бомбардувань, 1944 року їхнє виробництво було припинено.
Цього періоду, банкноти, розроблені Барбетті, все ще перебували в обігу Рима. У північній Італії зі створенням Італійської Соціальної Республіки друкування банкнот відбувалося в установах Італійського інституту графічних мистецтв у Бергамо, майстернях Альф'єрі та Лакруа в Мілані та Географічному інституті де Агостіні в Новарі.
Міністерським указом від 19 травня 1926 року італійські банкноти були ретушовані з графічної точки зору.[4] Фактично було вирішено, що фасції мають розміщуватися на зворотному боці банкноти, а дата має зазначатися на лицьовій стороні, за якою слідує порядковий номер римськими цифрами за роком дії фашистського уряду.
За двадцять років Банк Італії створив лише три нових типи банкнот[4]:
банкнота у 50 лір, випущена відповідно до міністерського указу від 10 жовтня 1933 року, містила на лицьовій стороні зображення Юлія Цезаря з датою випуску праворуч від нього, а зворотний бік зображав Капітолійську вовчицю.
банкнота у 100 лір, випущена у 1931 році, велика увага у її дизайні приділялася зображенню символів державної влади, відповідих соціально-політичному контексту того часу. На лицьовій стороні банкноти під словом «сто» містилося зображення давньоримської богині Роми в шоломі, що сидить перед Капітолійською вовчицею; в руці вона тримала спис, а під пахвою щит з дуже популярною у ті роки абревіатурою «SPQR».
банкнота у 1000 лір, випущена у 1930 році, виготовлялася відповідно до міністерського указу 1929 року, згідно з яким на лицьовій стороні банкноти зображався овал з квітковою гірляндою, перерваний вгорі державною печаткою, а знизу предсталялися уособлення «королев моря», а саме Генуї та Венеції.
В останні роки правління фашистського уряду, у зв'язку з початком війни, банкноти нового дизайну не розроблялися, в обігу використовувалися перероблені старі моделі, створені Барбетті на початку 20-го століття.
Одними з останніх випусків банкнот Королівства Італія, стали так звані серії типу «Imperiale» (1939—1943) та типу «Lira Luogotenenziale» (1944—1946), представлені «державними білетами» по 1, 2, 5 і 10 лір.
Першими лірами Республіки Італія, стали так звані «апельсинові ліри» («lira Arancia»), через зображення на монетах апельсину, які випускалися між 1946—1950 роками. Після Другої світової війни італійська валюта зазнала сильної інфляції, і через втрату купівельної спроможності було прийнято рішення про випуск банкнот номіналом 5000 та 10 000 лір, при цьому було вирішено скасувати випуск розмінних монет — чентезимо. Фактично, між 1938 та 1964 роками ліра стократно втратила свою купівельну спроможність.
У 1960-х роках Банк Італії вирішив оновити дизайн всього банкнотного ряду і довірив їхню розробку Флоренцо Мазіно Бессі. План полягав у тому, щоб розмістити портрети Верді, Рафаеля та Мікеланджело на банкнотах у 1000, 5000 та 10000 лір відповідно, а для більших номіналів було обрано зображення Леонардо да Вінчі. Ще одним нововведенням, стало зменшення розмірів банкнот, щоб населенню було їх зручно класти в гаманець, не згинаючи. Наприкінці 1960-х років у банкнотах було введено новий елемент захисту від підробки — металеву стрічку, яка вживлювалася в папір, а державною печаткою на купюрах став лев Сан-Марко.
Протягом 1970-х років було випущено банкноти двох нових проміжних номіналів: 2000 та 20000 лір. Крім того, було вирішено боротися з фальшуванням абсолютно новим методом: на банкнотах були присутні водяні знаки у вигляді портретів невідомих осіб, що за задумом мало привертати більше уваги італійців щодо виявлення підробки. Розробкою дизайну цих нових банкнот займалися Джованні Піно та Гульєльмо Савіні.
У наступному десятилітті для боротьби з фальшивомонетництвом були запроваджені спеціальні машини для розпізнавання підроблених банкнот; зокрема, папір із водяними знаками фарбувався
люмінесцентнимифібринами. Незважаючи на це, у 1985 році стався один із найвідоміших випадків італійського фальшивомонетницького мистецтва: на Сицилії було вилучено 14 000 екземплярів підроблених банкнот номіналом у 50 000 лір.[5] Підроблені банкноти мали вручну відретушований дизайн, який створювався за 25 друкованих проходів й були повністю ідентичні оригіналу.
Також у 1980-х роках було надруковано нову серію банкнот із зображенням:
Останнім періодом, коли італійські банкноти зазнали багато нововведень — стали 1990-ті роки. Зокрема, були вдосконалені елементи захисту, на стрічці, що вживлювалася у папір, було введено мікротекст, який читався проти світла, та чорнило з мінливим коліром. У 1997 році була введена остання банкнота італійської ліри нового номіналу у 500 000 лір.
Жіноча фігура, яка уособлює Мистецтво й сидить на великій літері «L» з двома херувимами на руках. Савойський герб.
Жіноча голова та орнамент з алегоричних фігур та херувимів.
14 січня 1894
29 червня 1926
50
170 × 109
Зелений
Жіноча фігура, яка уособлює Мистецтво й сидить на великій літері «L» з двома херувимами на руках. Савойський герб.
Жіноча голова та орнамент з алегоричних фігур та херувимів.
11 серпня 1943
11 листопада 1944
100
195 × 120
Коричневий
Велика літера «В»; Савойський герб; сидяча жіноча фігура, що символізує Знання; алегорична фігура Справедливості з вагами та мечем; алегоричний орнамент
Жіноча фігура, що уособлює науку, з факелом і книгою знань, оточена херувимами; орел; алегоричний орнамент.
30 жовтня 1897
17 листопада 1930
100
189 × 119
Коричневий
Велика літера «В»; Савойський герб; сидяча жіноча фігура, що символізує Знання; алегорична фігура Справедливості з вагами та мечем; алегоричний орнамент
Жіноча фігура, що уособлює науку, з факелом і книгою знань, оточена херувимами; орел; алегоричний орнамент.
9 грудня 1942
10 жовтня 1944
500
220 × 130
Бежево- синій
Савойський герб; алегоричні фігури Закону та Правосуддя; орнамент з алегоричних фігур та херувимів.
Алегоричні фігури енології та навігації. Орнамент з алегоричних фігур.
25 жовтня 1898
12 лютого 1921
500
212 × 132
Малиново- рожевий
Савойський герб; алегоричні фігури Закону та Правосуддя; орнамент з алегоричних фігур та херувимів.
Алегорична фігура енології. Алегорія навігації. Орнамент з алегоричних фігур. Голова Італії.
31 березня 1943
21 березня 1946
1000
242 × 140
Коричнево- оливковий
Савойський герб, орнамент з крилатими фігурами; велика літера «М» із херувимами та крилатою фігурою.
Бородатий чоловік, який предсталяє Кредит та тримає ріг достатку; алегорія Індустрія; представник торгівлі та землеробства.
17 липня 1896
17 серпня 1920
1000
240 × 146
Малиновий
Савойський герб, орнамент з крилатими фігурами; велика літера «М» із херувимами та крилатою фігурою.
Бородатий чоловік, який предсталяє Кредит та тримає ріг достатку; алегорія Індустрія; представник торгівлі та землеробства; голова Італії.
19 серпня 1921
2 січня 1930
1000
243 × 148
Малиновий
Савойський герб, орнамент з крилатими фігурами; велика літера «М» із херувимами та крилатою фігурою.
Бородатий чоловік, який предсталяє Кредит та тримає ріг достатку; алегорія Індустрія; представник торгівлі та землеробства; голова Італії.
12 грудня 1942
6 лютого 1943
1000
244 × 147
Малиновий
Савойський герб, орнамент з крилатими фігурами; велика літера «М» із херувимами та крилатою фігурою.
Бородатий чоловік, який предсталяє Кредит та тримає ріг достатку; алегорія Індустрія; представник торгівлі та землеробства; голова Італії.
Пара волів, що тягнуть плуг, який тримає хлібороб. Савойські геральдичні орли. Рослинний орнамент.
15 червня 1915
7 червня 1920
500
202 × 115
Зелено-фіолетовий
Жіноча фігура, що уособлює землеробство, яка сидить на снопах пшениці з косою в правій руці та снопом у лівій. Рослинний орнамент.
Мармурова скульптурна група зі штаб-квартири Банку Італії, що складається з алегоричних фігур, які представляють економіку, право та фінанси. Рослинний орнамент.
↑ абStefano di Virgilio (settembre 1997). La cartamoneta durante il ventennio. Panorama Numismastico. с. 19—21. {{cite web}}: Пропущений або порожній |url= (довідка)
↑Emissionibancaditalia.it Процитовано 24 листопада 2022