Березін Валерій Євгенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Валерій Березін
Особисті дані
Повне ім'я Валерій Євгенович Березін
Народження 7 червня 1952(1952-06-07)
  Ростов-на-Дону, РРФСР, СРСР
Смерть 1 грудня 1983(1983-12-01) (31 рік)
  Ростов-на-Дону, РРФСР, СРСР
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1972—1974 СРСР «Калитва» ? (?)
1974—1975 СРСР «Ростсільмаш» 38 (15)
1976—1979 СРСР СКА (Ростов-на-Дону) 98 (22)
1979 СРСР «Динамо» (Ставрополь) 29 (15)
1980 СРСР «Ростсільмаш» 28 (16)
1981 СРСР СКА (Ростов-на-Дону) 0 (0)
1981 СРСР «Зоря» (Ворошиловград) 30 (7)
1982 СРСР «Атоммаш» 15 (4)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Валерій Євгенович Березін (7 червня 1952(1952-06-07), Ростов-на-Дону — 1 грудня 1983(1983-12-01), Ростов-на-Дону) — радянський футболіст, нападник, майстер спорту СРСР.

Біографія[ред. | ред. код]

Кар'єру в командах майстрів почав в «Калитві» (Біла Калитва), за яку в 1972—1974 роках грав у другій лізі.

У 1975 році у другій лізі в складі ростовського «Ростсільмашу» в 38 іграх забив 15 м'ячів, після чого перейшов в ростовський СКА. За «армійців» у 1976—1978 роках в першій лізі провів за команду 96 ігор, забив 22 голи. У 1979 році у вищій лізі з'явився на полі два рази — 15 квітня і 2 травня в домашніх іграх проти «Арарату» (0:0) і московського «Локомотива» (0:0) відповідно, виходячи на заміну в другому таймі.

Другу половину сезону 1979 року Валерій провів у другій лізі у ставропольському «Динамо», де забив 15 голів в 29 іграх, а 1980 рік відіграв в «Ростсільмаші» в другій лізі (28 ігор, 16 голів).

Першу половину 1981 року знову провів у складі ростовського СКА, за який зіграв чотири матчі в Кубку СРСР, вийшовши на заміну в тому числі на останній хвилині в переможному фіналі проти московського «Спартака». Залишок сезону відіграв за ворошиловградську «Зорю», провівши 30 ігор і забивши 7 голів у першій лізі[1].

У 1982 році в волгодонському «Атоммаші» у другій лізі забив 4 голи в 15 іграх, після чого завершив кар'єру.

В кінці 1983 року від Березіна пішла дружина, він впав у депресію та 1 грудня покінчив життя самогубством — задихнувся в гаражі вихлопними газами автомобіля[2]. Похований на Північному кладовищі в Ростові-на-Дону[3].

Досягнення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Зоря Ворошиловград - 1981. ukr-footbal.org.ua (uk-ua) . Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 8 травня 2021.
  2. ↑ 10 РЕЗОНАНСНЫХ САМОУБИЙСТВ В ОТЕЧЕСТВЕННОМ СПОРТЕ: ОТ ДЕВЯТКИНА ДО ЛОШАКОВА. Архів оригіналу за 25 травня 2021. Процитовано 8 травня 2021.
  3. ↑ Березин Валерий Евгеньевич. Спорт-страна.ру (ru-RU) . Архів оригіналу за 5 червня 2016. Процитовано 8 травня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]

Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Березін_Валерій_Євгенович&oldid=36261125