Бернатович Володимир Олександрович (полковник)
Бернатович Володимир Олександрович | |
---|---|
Капітан Полковник | |
Загальна інформація | |
Народження | 20 квітня 1880 |
Смерть | 1928 |
Військова служба | |
Приналежність | Російська імперія→ УНР |
Бернатович Володимир Олександрович (20 квітня 1880 — † 1928) — полковник Армії УНР.
Закінчив Віленську духовну семінарію та Віленське військове училище (1905). Служив у 112-му піхотному Уральському та 117-му піхотному Ярославському полках. У складі 117-го піхотного Ярославського полку брав участь у Першій світовій війні. З 11 серпня 1917 р. — ад'ютант 20-го легкого мортирного паркового дивізірну. Останнє звання у російській армії — капітан.
З 20 червня 1918 р. — старшина 3-го Сердюцького полку Армії Української Держави, з 18 грудня 1918 р. — старшина 3-го пішого полку Січових стрільців військ Директорії, з 2 червня 1919 р. прилучений до управління коменданта Тилу Дієвої армії УНР, старший комендант управління Тилу Дієвої армії УНР З 25 березня 1920 р. — у резерві старшин 2-ї запасної бригади Армії УНР, з серпня 1920 р. — у розпорядженні начальника Тилу Армії УНР.
Після інтернування Армії УНР жив у Ченстохова.
Помер у 1928 році.
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — ISBN 966-8201-26-4.
- ЦДАВОУ. — Список старшин, зарахованих на дійсну українську військову службу та підвищених до наступних рангів протягом липня 1920 — липня 1923
- Aleksander Kolaczuk. Chęstochowa yako ośrodek życia oświatowo-kulturalnego emigrantów ukraińskich w latach 1920—1939[недоступне посилання з травня 2019].
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |