Бернгард Роґґе

Бернгард Роґґе
нім. Bernhard Rogge
Народився	4 листопада 1899(1899-11-04) Шлезвіг, Шлезвіг-Гольштейн, Німеччина
Помер	29 червня 1982(1982-06-29) (82 роки) Райнбек, Штормарн, Шлезвіг-Гольштейн, ФРН
Країна	Німеччина
Діяльність	офіцер ВМФ, сценарист
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Роки активності	з 1915
Військове звання	Віце-адмірал
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Рятувальна медаль Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Пам'ятна Олімпійська Медаль Кавалер бронзової медалі «За військову доблесть» (Італія) Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами Командор ордена За заслуги перед ФРН Нагрудний знак флоту
IMDb	ID 0737301
Медіафайли у Вікісховищі

Бернгард Роґґе (нім. Bernhard Rogge; 4 листопада 1899, Шлезвіг — 29 червня 1982, Райнбек) — німецький військово-морський діяч, віцеадмірал крігсмаріне, контрадмірал бундесмаріне. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Біографія

На чверть єврей. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації флоту залишений на службі в рейхсвері. З 10 грудня 1936 року командував навчальним судном «Горх Фок», а з 1 лютого 1938 по 6 вересня 1939 року — «Альберт Лео Шлагетер».

З 19 грудня 1939 року — командир допоміжного крейсера «Атлантіс», на якому з 31 березня 1940 року вів торгову війну на комунікаціях союзників у південній Атлантиці, в Тихому та Індійському океанах. 22 лютого 1941 року його корабель був сильно пошкоджений в бою з англійським крейсером «Девоншир» і потонув. До грудня 1941 року Рогге потопив 22 торгових судна союзників загальною водотоннажністю 145 698 брт.

З 15 квітня 1942 року — начальник штабу інспектора військово-морських навчальних закладів, з 1 березня 1943 року — інспектора військово-морських навчальних закладів. З 20 вересня 1944 року — командувач навчальним з'єднанням флоту, одночасно з 10 березня по 10 квітня 1945 року командував бойовою групою кораблів на Балтійському морі.

В серпні-вересня 1945 року інтернований союзниками. Брав активну участь у створенні бундесмаріне, з 30 вересня 1957 по 31 березня 1962 року — командувач 1-м військовим округом (Кіль), з 15 квітня 1958 року — одночасно командувач сухопутними військами НАТО в Шлезвіг-Гольштейні. 31 березня 1962 року вийшов у відставку.

Нагороди

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Рятувальна медаль

• Почесний хрест ветерана війни з мечами (7 лютого 1936)
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років)
• Пам'ятна Олімпійська медаль (1936)

• Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
  • Лицарський хрест (17 грудня 1940)
  • Дубове листя (№ 46; 31 грудня 1941) — нагороджений особисто Адольфом Гітлером у Вовчому лігві.
• Нагрудний знак допоміжного крейсера (1940) з діамантами (31 грудня 1941) — унікальна відзнака, заснована спеціально для Рогге; вручена одночасно здубовим листям.
• Бронзова медаль «За військову доблесть» (Італія) (25 вересня 1941)
• Нагрудний знак флоту
• Орден Священного скарбу 5-го класу (Японія)
• Почесна катана національної організації Shochoku Seishin Shinko-kai (Японія) (27 квітня 1942) — вручена імператором Хірохіто за передачу японському Генштабу захоплених у британців секретних даних (планів вторгнення); перший нагороджений-німець.
• Хрест Воєнних заслуг 2-го класу з мечами
• Командорський хрест ордена «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина» (31 березня 1962)

Світлини

• 
  Генерал-інспектор бундесверу Адольф Гойзінгер (праворуч) і контр-адмірал Бернгард Рогге (ліворуч) (8 жовтня 1957).
• 
  Контр-адмірал Рогге - в центрі, у чорній формі (8 жовтня 1957).
• 

Примітки

Джерела

Бібліографія

• Рогге, Б. Рейдер «Атлантис». Самый результативный корабль германского ВМФ. 1939—1941. Пер. Л. А. Игоревского. М., 2006.
• Weiße Segel, weite Meere, 1939 (mit F. O. Busch)
• Schiff 16. Die Kaperfahrten des schweren Hilfskreuzers Atlantis auf den sieben Weltmeeren, mit Wolfgang Frank, u. a. Stalling (1955) und Heyne (1966); mehrere Auflagen seit 1955 (englisch Under Ten Flags, Übersetzung: R. O. Long, 1960)
• Zahlreiche Aufsätze zur Menschenführung u. a. in: Wehrwissenschaftliche Rundschau 1952, Heft 6, S. 264-75; Wehrbetreuung bei der Kriegsmarine im II. Weltkrieg, III, 1973, S. 4-18, 19-30, 31-41; Proceedings, 1963, Heft 2, S. 40-51.

Література

• Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — C. 92—93 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
• Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
• Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940—1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001
• Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
• Paul Schmalenbach: Die deutschen Hilfskreuzer 1895—1945, Stalling, Oldenburg u. a. 1977
• August K. Muggenthaler: Das waren die deutschen Hilfskreuzer 1939—1945 — Bewaffnete Handelsschiffe im Einsatz, Motorbuch-Verlag, Stuttgart 1981