Бременська радянська республіка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Bremer Räterepublik
Бременська Радянська Республіка
Невизнана держава
1919
Прапор Герб
Прапор Герб
Девіз
"Proletarier aller Länder, vereinigt Euch!"
"Пролетарі всіх країн, єднайтеся!"
Гімн
Die Internationale
Інтернаціонал
Бременська радянська республіка: історичні кордони на карті
Бременська радянська республіка: історичні кордони на карті
Столиця Бремен
Мови Німецька
Форма правління Радянська республіка
Народний комісар/Президент Йоганн Кніф
Законодавчий орган Рада народних представників
Історичний період Перша світова війна
 - Засновано 10 січня 1919
 - Ліквідовано 4 лютого 1919
Валюта "Паперова марка" (ℳ)
Попередник
Наступник
Веймарська республіка
Вільне ганзейське місто Бремен
Веймарська республіка
Вільне ганзейське місто Бремен
Сьогодні є частиною Німеччина Німеччина
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Бременська радянська республіка

Бременська радянська республіка — невизнана недовговічна держава, яка існувала протягом 25 днів у 1919 році. Складалася зі землі Бремен, Німеччина.[1] Республіка була проголошена під час Листопадової революції (після поразки Німецької імперії у Першій світовій війні).

Історія

[ред. | ред. код]
Плакат, який закликає вступати до лав бременської міліції.
Проголошення Робітничої ради у міській ратуші, 15 листопада.

Передумови

[ред. | ред. код]

Після зречення кайзера 9 листопада 1918 року, Німеччина увійшла в період нестабільності. Уряд країни, який очолювала Соціал-демократична партія Німеччини, та Союз Спартака оголосили про створення Німецької республіки (при цьому останній оголосив про «Вільну соціалістичну республіку»).[2] Це призвело до громадянської війни та Листопадової революції 1918-19 рр. із двома протиборчими сторонами, які боролися за владу.

До створення радянської держави радикальні робітничі рухи вже користувалися значною підтримкою у Бремені (через високий рівень зайнятості у важкій промисловості) при обраній до влади у місті СДПН (риса, яка спостерігається й до сьогодні).[3] В результаті, з початком громадянської війни, Бремен сильно симпатизував лівому Союзу Спартака. Повстання у Бремені почалося безпосередньо перед зреченням кайзера (6 листопада 1918) зі створенням та обранням робітничої ради. Ця рада засідала в мерії Бремена й керувала справами невеликої держави незалежно від новоствореної, очолюваної СДПН, Веймарської республіки у Берліні.[4]

Проголошення

[ред. | ред. код]
Меморіал загиблим при обороні Бременської республіки.

10 січня робітнича рада проголосила республіку шляхом створення Ради народних представників у місті. Викладачі, перш за все Йоганн Кніф, склали основну частину керівництва, які сповідували підтримку багатьом ленінським теоріям.[3] Рада народних представників замінила робітничу раду і також була розміщена у ратуші. Після її створення прийняла багато нового законодавства, зокрема закон про рівну оплату праці. Довгострокова мета, хоч і не була реалізована, полягала також у націоналізації економіки Бремену шляхом встановлення диктатури пролетаріату.

Розгром

[ред. | ред. код]

На початку 1919 року Веймарська республіка мала достатньо сильні позиції у громадянській війні, щоб кинути виклик державі. У результаті Фрідріх Еберт відправив підрозділи Фрайкор до Бремену, щоб успішно знищити республіку.[5] На відміну від Баварської радянської республіки, придушення робітничої ради у Бремені коштувало 80 життів (включаючи страчених лідерів).[4] Радянська республіка швидко впала через географічне положення держави (вона була оточена територією, контрольованою Веймарським урядом, тому не могла отримати підтримку з боку Союзу Спартака). Бремен захопили 4 лютого, Бремергафен протримався до 8-9 лютого.

Рада народних представників грала роль законодавчого органу і складалася з дев'ятьох членів (три члени Комуністичної партії, три члени НСДПН, троє безпартійних солдатів).[1] Йоганн Кніф, член незалежних соціал-демократів, грав значну роль у республіці, займаючи роль народного комісара.[3] Рада була сформована з робітничої ради, створеної в листопаді 1918 року з аналогічним складом.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б The Great Soviet Encyclopedia, 3rd Edition. Архів оригіналу за 11 серпня 2018. Процитовано 11 серпня 2018.
  2. Priestand, David (2009). The Red Flag: A History of Communism. New York: Grove Press. ISBN 0802145124.
  3. а б в Bourrinet, Philippe (2016). The Dutch and German Communist Left (1900 68): Neither Lenin Nor Trotsky Nor Stalin! - All Workers Must Think for Themselves!. Historical Materialism Book. Т. 125. Brill. с. 78. ISBN 9004269770.
  4. а б Schnell, Andreas (2004). Alle Mächt den Räten! (German) . Архів оригіналу за 21 червня 2018. Процитовано 11 серпня 2018.
  5. Grange, William (2008). Cultural Chronicle of the Weimar Republic. Scarecrow Press. с. 27. ISBN 081085967X.

Посилання

[ред. | ред. код]