Бронгалівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Бронгалівка
Церква Покрови Пресвятої Богородиці
Церква Покрови Пресвятої Богородиці
Церква Покрови Пресвятої Богородиці
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Тернопільський район
Громада Підгаєцька міська громада
Основні дані
Засноване до 1863
Населення 117
Площа 10,000 км²
Густота населення 11.7 осіб/км²
Поштовий індекс 48005
Телефонний код +380 3542
Географічні дані
Географічні координати 49°17′29″ пн. ш. 25°17′14″ сх. д. / 49.29139° пн. ш. 25.28722° сх. д. / 49.29139; 25.28722Координати: 49°17′29″ пн. ш. 25°17′14″ сх. д. / 49.29139° пн. ш. 25.28722° сх. д. / 49.29139; 25.28722
Середня висота
над рівнем моря
385 м
Відстань до
районного центру
13 км
Місцева влада
Адреса ради 48000, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, м Підгайці, вул Шевченка, буд. 39
Карта
Бронгалівка. Карта розташування: Україна
Бронгалівка
Бронгалівка
Бронгалівка. Карта розташування: Тернопільська область
Бронгалівка
Бронгалівка
Мапа
Мапа

CMNS: Бронгалівка у Вікісховищі

Бронгалі́вка — село в Україні, у Підгаєцькій міській громаді, Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване в південній частині району. До 1990 року належало до Теребовлянського району.

Адміністративний центр колишньої Бронгалівської сільради, якій були підпорядковані села Вага та Михайлівка.

До села приєднано хутір Дубняки. Населення — 121 особа (2003).

Історія

[ред. | ред. код]

Відоме від початку 19 століття. Ймовірно, назва походить від першого жителя Грегорша Бронгаля. Тодішня назва — Бекерсдорф.

Працювали читальня товариства «Просвіта» (1907-1939), гуртки «Сільського господаря» та самоосвіти.

Від вересня 1939 р. село — під радянською владою. З липня 1941 р. жителі сіл Бронгалівка і Михайлівка захопили у полон 18 червоноармійців, під час проведення цієї акції загинув член ОУН Лемішка.

Від 5 липня 1941 р. до 21 липня 1944 р. — під нацистською окупацією. До ОУН та УПА належали Ілько Бродич (р. н. невід.), Павло Бурбела (1914 р. н.), Григорій Василишин (р. н. невід.), Марія Власюк (р. н. невід.), Ярослав Гамалай (р. н.

невід.), Марія Голояд (р. н. невід.), Павло Давосир (1914 р. н.), Володимир Кульчицький (1919 р. н.), Матвій Лемішка

(1876 р. н.), Петро Милюзина (р. н. невід.), Розалія Савіцька (р. н. невід.), Андрій Фіґоль (1905 р. н.).

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Підгаєцької міської громади[1].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Підгаєцького району, село увійшло до складу Тернопільського району[2].

У селі народилися:

  • громадський діяч М. Голіяд (у 1907 р. заснував читальню «Просвіти»),
  • Микола Фіголь (1924—1993) — український журналіст, громадський діяч .

Населення

[ред. | ред. код]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 117 осіб[3]. 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову[4].

Храми

[ред. | ред. код]

Соціальна сфера

[ред. | ред. код]

Діють ЗОШ 1–2 ступенів, бібліотека, клуб, фельдшерський пункт, дитячий садок «Джерельце», торгові заклади.

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
  2. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Література

[ред. | ред. код]