Броненосці типу «Прінчіпе ді Каріньяно»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Броненосець «Прінчіпе ді Каріньяно»
Проєкт
Назва: Броненосці типу «Прінчіпе ді Каріньяно»
Заплановано: 3
Побудовано: 3
Віддано на
брухт:
3
Основні характеристики
Тип: Броненосець
Водотоннажність:
  • 3 501 т (стандартна)
  • 3 975 т (повна)
Довжина: 72,89 м
Ширина: 15,10 м
Осадка: 7,18 м
Потужність: 1 968 к.с.
Двигуни:

8 парових котлів

1 парова машина
Швидкість: 10 вузлів
Дальність
плавання:
1 200 миль на швидкості 10 вузлів
Екіпаж: 572
Озброєння:
  • 10 x 203-мм гармат
  • 12 x 164-мм гармат
Бронювання: Пояс: 121 мм

Броненосці типу «Прінчіпе ді Каріньян» (італ. Classe Principe di Carignano) - броненосці Королівських військово-морських сил Італії другої половини 19-го століття.

Історія створення

[ред. | ред. код]

Початково кораблі були замовлені як дерев'яні фрегати, але в процесі будівництва отримали залізну броню.

Через брак досвіду італійських кораблебудівників будівництво кораблів затягнулось, так що лише «Прінчіпе ді Каріньяно» встиг взяти участь в Третій війні за незалежність Італії.

Конструкція

[ред. | ред. код]

Всі кораблі дещо відрізнялись своїми розмірами.

Силова установка складалась з восьми парових котлів та однієї парової машини одиночного розширення потужністю 1 968 к.с., яка обертала один гвинт, та забезпечувала швидкість у 10,4 вузлів. Крім того на трьох щоглах було встановлене вітрильне оснащення класу баркентини.

Озброєння «Прінчіпе ді Каріньяно» складалось з десяти 203-мм гармат та дванадцяти нарізних 164-мм гармат. Озброєння «Мессіни» та «Конте Верде» складалось з чотирьох 203-мм гармат та 18 x 164-мм гармат. Крім того, кораблі мали таран.

Надводні частини «Прінчіпе ді Каріньяно» та «Мессіни» були обшиті кованою залізною бронею товщиною 121 мм, натомість «Конте Верде» мас залізну броню лише у носовій частині. Решту корабля захищала традиційна дерев'яна броня.

Представники

[ред. | ред. код]
Назва Верф Закладений Спущений на воду Вступив у стрій Доля
«Прінчіпе ді Каріньяно»
Principe di Carignano
«Cantiere della Foce», Генуя січень 1861 року 15 вересня 1863 року 11 червня 1865 року Зданий на злам у 1875 році
«Мессіна»
Messina
«Regio Cantiere di Castellammare di Stabia», Кастелламмаре-ді-Стабія 25 вересня 1861 року 20 грудня 1864 року лютий 1867 року Зданий на злам у 1880 році
«Конте Верде»
Conte Verde
«Cantiere navale fratelli Orlando», Ліворно 2 березня 1863 року 29 липня 1867 року грудень 1871 року Зданий на злам у 1880 році

Література

[ред. | ред. код]
  • Conway's All the World's Fighting Ships, 1860—1905. — London: Conway Maritime Press, 1979. — ISBN 0 85177 133 5 (англ.)
  • Энциклопедия броненосцев и линкоров. / А.Е. Тарас, Минск, 2002 (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Броненосці типу «Прінчіпе ді Каріньяно»