Білецький Аркадій Юхимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аркадій Юхимович Білецький
Народження 8 червня 1925(1925-06-08)
Новоселівка, Бірзульський район, АМСРР, Українська СРР, СРСР
Смерть 10 вересня 1983(1983-09-10) (58 років)
Тирасполь, Молдавська РСР, СРСР
Національність українець
Країна СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил сухопутні війська
Рід військ піхота
Звання старшина
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Орден Слави I ступеняОрден Слави II ступеняОрден Слави III ступеня
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»Медаль «20 років перемоги у ВВВ»Медаль «30 років перемоги у ВВВ»
Медаль «За взяття Будапешта»
Медаль «За взяття Будапешта»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»

Арка́дій Юхи́мович Біле́цький (8 червня 1925 — 10 вересня 1983) — радянський військовик, в роки Другої світової війни — командир відділення 2-го стрілецького батальйону 81-го гвардійського стрілецького полку 25-ї гвардійської стрілецької дивізії 7-ї гвардійської армії, гвардії сержант[1]. Повний кавалер ордена Слави.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в селі Новоселівка, нині Подільського району Одеської області, в селянській родині. Українець. Здобув неповну середню освіту. Працював у місцевому колгоспі.

З початком німецько-радянської війни і окупацією села, перебував на тимчасово окупованій території. До лав РСЧА призваний Котовським РВК 8 квітня 1944 року. У діючій армії — з 10 травня того ж року. Воював на 2-му Українському фронті.

7 грудня 1944 року в бою за село Дерк (Угорське королівство) гвардії сержант А. Ю. Білецький діяв сміливо і рішуче, вміло керував відділенням у бою, одним з перших увірвався до населеного пункту, у вуличному бою полонив 2 німецьких танкістів і справний танк, чим сприяв успішному просуванню вперед своєї стрілецької роти.

Протягом усіх днів боїв по знищенню оточеного угруповання ворога у Будапешті (Угорщина) стрілецьке відділення під командуванням гвардії сержанта А. Ю. Білецького виявляло зразки мужності, полонили 5 солдатів супротивника, які дали важливі відомості щодо сил і намірів ворога. 16 січня 1945 року під час бою вибув зі строю командир стрілецького взводу. Гвардії сержант перебрав на себе командування взводом, вміло керував ним у бою, зломавши спротив супротивника, одним з перших дістався будівлі угорського парламенту, перетвореної на потужний вузол спротиву, увірвався до будівлі і знищив 5 солдатів ворога.

24 березня 1945 року південно-західніше населеного пункту Солдіни (Словаччина) гвардії сержант А. Ю. Білецький на чолі групи розвідників проникнув у глиб ворожої оборони. Одним з перших досягнув ворожої траншеї і гранатою знищив кулемет разом з його обслугою. Бійцями відділення взято у полон 17 солдатів супротивника. 4 квітня того ж року в бою за місто Братислава, перебуваючи попереду наступаючих військ, вночі зняв сторожовий пост ворога і гранатами закидав підвальне приміщення будинку, перетвореного супротивником у потужний пункт спротиву.

Після демобілізації мешкав у Тирасполі (Молдавська РСР). Працював слюсарем в об'єднанні «Гідромеханізація». Похований на тираспольському кладовищі «Дальнє».

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороджений орденами Слави 1-го (15.05.1946), 2-го (23.03.1945) та 3-го (16.12.1944) ступенів і медалями.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Військове звання вказане на момент представлення до нагородження орденом Слави 1-го ступеня.

Посилання[ред. | ред. код]

  • Білецький Аркадій Юхимович. // Сайт «Герои страны» (рос.).