Вацлав Вельгорський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Вацлав Вельгорський (пом. до 27 жовтня 1709 (зі іншими даними 29 листопада 1707)) — шляхтич руського походження, урядник Речі Посполитої. Представник роду Вельгорських гербу Кердея. Син волинського каштеляна Юрія Петра Вельгорського[1] та його дружини Анни з роду Ожґів. Наймолодший брат Антонія Вельгорського.

Біографія

[ред. | ред. код]

Ключник луцький (1676—1680), підкоморій володимирський (1700—1704), каштелян волинський (1704—1706). Радник волинського воєводства під час сандомирської конфедерації в 1704 році.

Заповів значну суму на заснування монастиря тринітаріїв у родовому маєтку Вельгорських в Горохові, але фундація не реалізована через спротив місцевого єпископа.

Сім'я

[ред. | ред. код]

Дружина — Йоанна Потоцька гербу Пилява, донька підскарбія надвірного коронного, галицького підкоморія, старости хмільницького Домініка Потоцького.[2] і Констанції з Трусколяських гербу Сліповрон. Діти:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ЯК ВЕЛИГОРСЬКІ СТАЛИ ВЕЛІГУРСЬКИМИ / НЕМА ПЕРЕВОДУ ВЕЛІГУРСЬКОМУ РОДУ СПОГАДИ ВЕРТАЮТЬ У ЮНІСТЬ. Архів оригіналу за 21 травня 2014. Процитовано 25 жовтня 2014.
  2. Potoccy (01) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]