Веливок Владислав Валерійович
Веливок Владислав Валерійович | |
---|---|
![]() | |
![]() | |
Загальна інформація | |
Народження |
25 квітня 1979 Миколаїв |
Смерть |
26 серпня 2014 (35 років) Хрящувате |
Поховання | Личаківський цвинтар |
Alma Mater | Військова академія (Одеса); Національний університет оборони України |
Військова служба | |
Роки служби | 1997-2014 |
Приналежність |
![]() |
Вид ЗС |
![]() |
Рід військ |
![]() |
Формування | |
Війни / битви | |
Нагороди та відзнаки | |
![]() |
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/53/%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%BA_%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D1%96_%D0%92._%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BA%D0%B0..jpg/220px-%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%BA_%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D1%96_%D0%92._%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BA%D0%B0..jpg)
Владисла́в Вале́рійович Веливок (нар. 25 квітня 1979, Миколаїв — пом. 26 серпня 2014, Хрящувате) — полковник (посмертно) 24-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Народився 1979 року в місті Миколаїв. 1997 році закінчив загальноосвітню школу; від 29 червня 1997 року в Збройних Силах України. Закінчив Одеський інститут Сухопутних військ (факультет РАО) у 2002 році. Проживав у Яворові, Львівська область. Підполковник, заступник командира бригади з озброєння 24-ї окремої механізованої бригади. 2012 році закінчив Національний університет оборони України.
На передовій з перших днів війни. Загинув 26 серпня 2014 року у бою в районі селища Хрящувате під Луганськом — рятуючи побратимів, під обстрілом артилерії вивозив поранених, осколки «града» влучили в «Урал» підполковника.
Похований 30 серпня 2014 року на Личаківському цвинтарі у Львові, на полі почесних поховань № 76.
Залишилась батько, дружина Катерина та двоє дітей, син Руслан 2010 р.н. і донька Ангеліна 2012 р.н., брат.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений:
- 14 березня 2015 року — орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).[1]
- Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 2, місце 15
- Вшановується 26 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[2]
- 1 вересня 2016 року на фасаді будівлі львівської загальноосвітньої школи № 7 на честь Владислава відкрито меморіальну дошку.
- ↑ Указ Президента України від 14 березня 2015 року № 144/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Дзвін Пам'яті пролунав тридцять один раз… В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників
- Веливок Владислав Валерійович [Архівовано 25 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну
- Львів попрощався з заступником комбрига Залізної бригади Владиславом Веливоком [Архівовано 21 грудня 2016 у Wayback Machine.] [недоступне посилання — копія]
- Український Меморіал
- Полковники (Україна)
- Народились 25 квітня
- Народились 1979
- Померли 26 серпня
- Померли 2014
- Поховані на Личаківському цвинтарі
- Військовики 24-ї окремої механізованої бригади
- Лицарі ордена Богдана Хмельницького III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Миколаєва
- Випускники Одеської військової академії
- Випускники Національного університету оборони України
- Померли в Сорокинському районі