Великі числа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Великі числа — числа, що значно більші, ніж ті, які зазвичай використовуються в повсякденному житті (наприклад, у простому рахунку чи грошових операціях), часто з’являються в таких областях, як математика, космологія, криптографія та статистична механіка.

Гугологія — розділ математики, об'єктами якого є великі числа і їх номенклатура[1][2]. Термін був утворений як комбінація слів «гугол» (класичне велике число) і «логос» (вчення).

Історія

[ред. | ред. код]

III ст. до н. е. — Архімед у своїй праці «Псамміт» представив позначення, що дозволяє записувати числа до [3].

I століття — В буддистському священному тексті Аватамсака-сутра було згадано число

1928 рік — Вільгельм Аккерман опублікував свою функцію.

1940 рік — Едвард Казнер описав числа гугол () та гуголплекс ()[4].

1947 рік — Рубен Гудштейн дав найменування операцій тетрації (), пентації () та гексації ()[5].

1970 рік — С. Вайнер дав визначення швидкозростаючої ієрархії[6].

1976 рік — Дональд Кнут винайшов нотацію Кнута [7] (межа у термінології швидкозростаючої ієрархії).

1977 рік — М. Гарднер в журналі Scientific American описав число Грема[8] (, де . Функція має швидкість росту порядку ).

1983 рік — була винайдена нотація Штейнгауза — Мозера[9](межа ).

1995 рік — Д. Конвей винайшов ланцюгову стрілочну нотацію (межа ).

2002 рік — Джонатан Бауерс опублікував свою нотацію масиву (межа ) і розширене позначення масиву (межа ). У 2007 році Бауерс визначив ще більше своєю дужою позначення BEAF (ця нотація добре визначена до числа, що перевищують цей рівень, викликають суперечливість оцінок).

  • Х. Фридман[en] дав визначення функції TREE(n), що має швидкість зростання .

2011 рік — С. Сайбіан (S. Saibian) запропонував гіпер-Е позначення (межа ), в 2013 році створену на її основі каскадну-Е позначення[10][11] (межа ) і в 2014 році розширену каскадну-Е позначення (межа ).

Список гугологізмів

[ред. | ред. код]

Математичні об'єкти, що мають відношення до гугології (зокрема великі числа), називаються гугологізмами. В даний час найменування дані для декількох тисяч чисел, переважаючих гугол. Нижче наведено список деяких гугологізмів та їх вираження в найбільш відомих нотаціях[12]. Перед виразом в тій нотації, в якій число було записано автором, стоїть знак рівності, вираження для того ж числа в інших нотаціях являють собою апроксимації.

Ім'я числа Степінь

десяти

нотація Кнута нотація Конвея нотація Бауерса нотация Сайбиана швидкозростаюча ієрархія
Гугол
Гуголплекс
Гиггол (Giggol)
Гаггол (Gaggol)
Бугол (Boogol)
Число Грема
Траддом (Traddom)[13]
Биггол (Biggol)
Трултом (Trultom)
Тругол (Troogol)

Числа наведені нижче знаходяться вже за межами застосування нотацій Кнута і Конвея.

Ім'я числа Нотація Бауерса

(BEAF)

Нотація Сайбіана Швидкозростаюча

ієрархія

Квадругол (Quadroogol)
Квадрексом (Quadrexom)
Квинтугол (Quintoogol)
Губол (Goobol)

Бубол (Boobol) E100#^#100##100
Трубол (Troobol) E100#^#100###101
Квадрубол (Quadroobol) E100#^#100####101
Гутрол (Gootrol) E100#^#100#^#100
Госсол (Gossol) E100#^#*#100
Моссол (Mossol) E100#^#*##100
Боссол (Bossol) E100#^#*###100
Троссол (Trossol) E100#^#*####100
Дубол (Dubol) E100#^#*#^#100
Дутрол (Dutrol) E100#^#*#^#100#^#*#^#100
Колоссол (Colossol) E10#^###10
Тероссол (Terossol) E10#^####10
Петоссол (Petossol) E10#^#####10
Гонгулус (Gongulus) E10#^#^#100
Годтосол (Godtothol) =E100#^#^#^#100
Годтопол (Godtopol) =E100#^#^#^#^#^#100
Годоктол (Godoctol) =E100#^#^#^#^#^#^#^#^#100
Декотетром (Dekotetrom) E10#^^#10
Гоппатос (Goppatoth) E10#^^#101
Тесракросс (Tethracross) =E100#^^##100
Тесракубор (Tethracubor) =E100#^^###100
Тесратерон (Tethrateron) =E100#^^####100
Пентаксулум (Pentacthulhum) =E100#^^^#100
Гексаксулум (Hexacthulhum) =E100#^^^^#100
Годсгодгулус (Godsgodgulus) =E100#^{100}^#100
TREE(3)

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. One Million Things: A Visual Encyclopedia. New York, New York 10014, United States: DK Publishing. 2008. с. 286. ISBN 978-0-7566-3843-6.
  2. Googology. Архів оригіналу за 11 жовтня 2016. Процитовано 10 жовтня 2016.
  3. The Sand Reckoner (Arenario). Архів оригіналу за 7 серпня 2016. Процитовано 8 жовтня 2016.
  4. Kasner, Edward; Newman, James R. (1940). Mathematics and the Imagination. Simon and Schuster, New York. ISBN 0-486-41703-4. Архів оригіналу за 3 липня 2014. Процитовано 10 жовтня 2016. The relevant passage about the googol and googolplex, attributing both of these names to Kasner's nine-year-old nephew, is available in James R. Newman, ред. (2000) [1956]. The world of mathematics, volume 3. Mineola, New York: Dover Publications. с. 2007—2010. ISBN 978-0-486-41151-4.
  5. Goodstein, R. L. (1947).
  6. Löb, M.H. and Wainer, S.S., "Hierarchies of Number Theoretic Functions I, II: A Correction, " Arch.
  7. Knuth, D. E. (1976) «Mathematics and Computer Science: Coping with Finiteness.» [Архівовано 24 серпня 2013 у Wayback Machine.]
  8. Gardner, M. (1977) «Mathematical games: In which joining sets of points leads into diverse (and diverting) paths» [Архівовано 19 жовтня 2013 у Wayback Machine.] Scientific American 237(5), 18-28. doi:10.1038/scientificamerican1177-18.
  9. Steinhaus-Moser Notation — MathWorld. Архів оригіналу за 13 жовтня 2016. Процитовано 10 жовтня 2016.
  10. Sbiis, Saibian One to Infinity [Архівовано 13 жовтня 2016 у Wayback Machine.].
  11. Cascading-E notation [Архівовано 13 жовтня 2016 у Wayback Machine.]. Проверено 9 октября 2016.
  12. List of googologisms [Архівовано 21 листопада 2016 у Wayback Machine.]. Проверено 10 октября 2016.
  13. Traddom. Архів оригіналу за 11 жовтня 2016. Процитовано 10 жовтня 2016.