Верьовкін Олександр Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Олександр Верьовкін
Особисті дані
Повне ім'я Олександр Федорович Верьовкін
Народження 26 грудня 1955(1955-12-26) (68 років)
Зріст 172 см
Вага 69 кг
Громадянство Молдова Молдова
Позиція захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
СРСР «Енергія» (НК) (КФК)
1976 СРСР «Будівельник» (Тирасполь) (КФК)
1977 СРСР «Дніпро» (Мг) 39 (2)
1978—1994 СРСР/Молдова «Тилігул» 419+ (14+)
1994—1996 Молдова «Ністру» (Ч) 19 (0)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1993
2006
Молдова «Тилігул»
Молдова «Тилігул»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Олександр Федорович Верьовкін (нар. 26 грудня 1955) — радянський та молдовський футболіст, захисник, тренер. Майстер спорту СРСР, заслужений тренер Придністров'я.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Розпочинав грати у футбол у Новій Каховці у змаганнях КФК[1]. 1977 року отримав запрошення до клубу «Дніпро» (Могильов), в якому дебютував у змаганнях майстрів у другій лізі.

З 1978 грав у змаганнях майстрів у складі відродженої команди майстрів Тирасполя, яка мала назви назви «Старт», «Автомобіліст», «Текстильник», «Тірас» (згодом — «Тилігул»). Провів у складі клубу беззмінно 13 сезонів, зіграв понад 400 матчів у першостях СРСР у другій та першій лігах, був капітаном команди. Станом на кінець 1980-х був рекордсменом клубу за кількістю зіграних матчів. У 1989 році разом із командою став переможцем зонального та фінального турнірів другої ліги.

1991 року перейшов на тренерську роботу в «Тілігулі», ставши помічником Володимира Вебера[2].

Після розпаду СРСР зіграв декілька матчів за тираспольський клуб у чемпіонаті Молдови, ставав срібним призером чемпіонату та володарем Кубку Молдови у сезонах 1992/93 та 1993/94. 1993 року деякий час виконував обов'язки головного тренера «Тілігула». Останні два сезони на професійному рівні провів у клубі вищого дивізіону Молдови «Ністру» (Чобурчі), де завершив кар'єру у віці 41 року.

Надалі знову працював тренером. У липні-серпні 2006 року виконував обов'язки головного тренера «Тилігула», потім був тренером другого складу клубу[3]. Станом на 2010 рік працював у бендерському «Динамо»[4], де був помічником Юрія Ходикіна. З 2012 року — тренер у бендерській СДЮШОР № 4. Також станом на 2019 рік входив до тренерського штабу аматорської збірної Придністров'я[5].

Брав участь у змаганнях ветеранів, визнавався найкращим захисником[6]. Відомі вихованці – Сергій Скиценко, Крістіан Чобану, Андрій Доля, Михайло Євтодієв та Артем Ташев.

Нагороджений орденом ПМР «Трудова слава» (2020)[7], грамотою президента ПМР (2020)[8].

Досягнення

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Программа матча Заря Бельцы — Текстильщик Тирасполь, 1988 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 серпня 2021. Процитовано 21 серпня 2021.
  2. Программа матча Факел — Тилигул, 1991. Архів оригіналу за 21 серпня 2021. Процитовано 21 серпня 2021.
  3. Молдавский клуб покинул американский тренер. Архів оригіналу за 21 серпня 2021. Процитовано 21 серпня 2021.
  4. Александр Веревкин: «На матч с „Тирасполем“ не смогли выйти сразу шесть игроков обороны». Архів оригіналу за 21 серпня 2021. Процитовано 21 серпня 2021.
  5. Итоги прошедшей недели. Архів оригіналу за 21 серпня 2021. Процитовано 21 серпня 2021.
  6. В Тирасполе прошел турнир по мини-футболу. Архів оригіналу за 21 серпня 2021. Процитовано 21 серпня 2021.
  7. Бендерчанин Александр Верёвкин удостоен ордена «Трудовая слава» (рос.)
  8. О награждении Грамотой и вручении Благодарственного письма Президента Приднестровской Молдавской Республики. Архів оригіналу за 21 серпня 2021. Процитовано 21 серпня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]