Винищувач супутників

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Винищувач супутників (рос. Истребитель спутников) — радянська програма протисупутникової зброї, яка призвела до розгортання системи ІС-А (І2П) у 19701980х роках[1]. Спочатку передбачався запуск Винищувачів супутників за допомогою УР-200, але після припинення розробки УР-200 замість неї використовувалися ракети-носії Політ, Циклон-2 і Циклон-2А[2].

У перших двох пробних запусках космічних апаратів ВС використовувалася конфігурація І1П, яка служила для перевірки двигунів і систем управління апаратом[3]. Перший запуск був вироблено 1 листопада 1963 року, другий — 12 квітня 1964 року; апарати отримали позначення відповідно Політ-1 і Політ-2. Після цього запускалися ІС-А або І2П перехоплювачі та ІС-П або І2М мішені. Було запущено 4 ІС-П мішені, після чого вони були замінені на більш дешеві супутники ДС-П1-М «Тюльпан»[4], які запускалися як частина програми Дніпропетровський супутник, а пізніше замінені на Ліру.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Wade, Mark. IS-A. Encyclopedia Astronautica. Архів оригіналу за 21 квітня 2012. Процитовано 17 травня 2010.
  2. McDowell, Jonathan. Launch Log. Jonathan's Space Page. Архів оригіналу за 21 квітня 2012. Процитовано 17 травня 2010.
  3. Wade, Mark. Polyot. Encyclopedia Astronautica. Архів оригіналу за 8 липня 2012. Процитовано 17 травня 2010.
  4. Wade, Mark. IS-P. Encyclopedia Astronautica. Архів оригіналу за 21 квітня 2012. Процитовано 17 травня 2010.