Вівсюнець пустельний
| Вівсюнець пустельний | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Клада: | Комелініди (Commelinids) |
| Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
| Родина: | Злакові (Poaceae) |
| Підродина: | Мітлицевидні (Pooideae) |
| Рід: | Вівсюнець (Helictotrichon) |
| Вид: | H. desertorum
|
| Біноміальна назва | |
| Helictotrichon desertorum | |
Вівсюнець пустельний[1][2] (Helictotrichon desertorum) — вид рослин із родини злакових (Poaceae).
Біоморфологічна характеристика[ред. | ред. код]
Багаторічник. Стеблини стрункі, 30–60 см завдовжки. Листові піхви голі чи запушені. Язичок гострий, 3–8 мм завдовжки. Листові пластинки сіро-зелені, ниткоподібні, 20–50 см завдовжки й 0.5–0.7 мм ушир, поверхня ребриста. Суцвіття — відкрита, лінійна чи довгаста волоть, 5–8 см завдовжки, складається з 7–17 плідних колосків. Колосочки довгасті, стиснуті збоку, 9–12 мм завдовжки, складаються з 2(3) плідних квіточок, зі зменшеними квіточками на верхівці. Колоскові луски схожі, еліптичні, 1-кілеві; нижня — 6.5–9 мм, 1-жилкова; верхня — 10–11 мм, 3 -жилкова, 1.1–1.2 довжина суміжної фертильної леми. Родюча лема еліптична, 8–10 мм, без кіля, вершина зубчаста, остиста. Палея 8–9 мм, кілі війчасті. Верхівкові безплідні квіточки, схожі на плодючі, але недорозвинені. Зернівка волосиста на верхівці[3].
Середовище проживання[ред. | ред. код]
Зростає у Євразії (Австрія, Чехія, Росія, Білорусь, Україна, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Узбекистан, Монголія)[3][4].
В Україні вид росте на кам'янистих місцях, найчастіше на вапнякових оголеннях, укритих степовою рослинністю — у Тернопільській, Львівській та Івано-Франківській областях, зрідка (релікт)[2]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Helictotrichon desertorum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 442.
- ↑ а б Helictotrichon desertorum. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 13.06.2022. (англ.)
- ↑ Helictotrichon desertorum. Catalogue of Life. Процитовано 13.06.2022. (англ.)
|
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||