Гнойовик білий
Гнойовик білий | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Coprinus comatus (O.F. Müll.) Pers., 1797 | ||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||
|
Гнойовик білий, гнойовик чубатий, гноївка біла (Coprinus comatus (O.F. Müll.) Pers.) — гриб родини печерицевих — Agaricaceae.
Будова[ред. | ред. код]
Шапка 5-12 см заввишки, до 6 см завширшки, широко-, згодом видовжено-овальна, пізніше дзвоникоподібна, біла, спочатку гладенька, потім волохато-луската, пізніше по краю рожевіє, згодом чорніє. Пластинки білуваті, червонуваті, потім чорні, при достиганні розпливаються. Спорова маса чорна. Спори 10-12(14) Х 6-7(8) мкм, яйцеподібні, гладенькі. Ніжка 6-15 Х 1-3 см, циліндрична, біла, біля основи більш або менш потовщена, з вузьким, рухливим, швидкозникаючим кільцем. М'якуш білуватий, з приємним запахом, добрий на смак.
Поширення та середовище існування[ред. | ред. код]
Зустрічається по всій Україні. Росте у лісонасадженнях, на відкритих угноєних місцях, групами; у липні-листопаді.
Практичне використання[ред. | ред. код]
Добрий їстівний гриб (молоді плодові тіла)[1]. Гнойовики білий і чорнильний можна вживати у вареному, смаженому, тушкованому вигляді, але разом з ними категорично не можна вживати алкогольні напої. Отруйні речовини гриба не розчиняються ні водою, ні шлунковим соком, але добре розчиняються алкоголем і таким чином потрапляють у кров, спричиняють отруєння. За декілька годин симптоми проходять, але алкоголь не можна вживати і наступного дня через загрозу рецидиву.[1]
За кордоном вирощується у промислових масштабах.
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Зерова М. Я., Єлін Ю. Я., Козьяков С. М. Гриби: їстівні, умовно їстівні, неїстівні, отруйні. — Київ : Урожай, 1979. — 232 с.
- Гриби Хмельниччини. Навчальний посібник. Говорун В. Д., Тимощук О. О. — Хмельницький: Поліграфіст-1, 2014. — 176 с. — С.15
Це незавершена стаття з мікології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |