Гніздівка звичайна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Гніздівка звичайна
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Зозулинцеві (Orchidaceae)
Підродина: Epidendroideae
Рід: Гніздівка (Neottia)
Вид:
Гніздівка звичайна (N. nidus-avis)
Біноміальна назва
Neottia nidus-avis

Гніздівка звичайна (Neottia nidus-avis) — трав'яниста рослина родини орхідні (Orchidaceae).

Наукове значення

[ред. | ред. код]

Євросибірський вид на південно-східній межі суцільного ареалу.

Морфологічна характеристика

[ред. | ред. код]

Багаторічна трав'яниста сапрофітна кореневищна рослина заввишки 20-45 см. Стебло світло-буре. Листки лускоподібні. Квітки жовтувато-бурі, досить великі, з медовим ароматом, зібрані у довге китицеподібне суцвіття. Цвіте у червні — липні. Плодоносить у серпні — вересні. Розмножується насінням, рідше вегетативно (кореневищами). Насіння проростає під землею за участю гриба. Надземний пагін розвивається на 9-10-й рік і через два місяці після цвітіння всихає. Часом суцвіття не може пробитися на поверхню ґрунту і тоді квітки запліднюються під землею (для них характерна клейстогамія). Іноді насіння проростає прямо в коробочці. Сціофіт. Мезофіт.

Гніздівка у Карпатському біосферному заповіднику

Пагони зберігаються протягом всього року, лишаючись навіть взимку.

Поширення

[ред. | ред. код]

Закарпаття, Українські Карпати, Передкарпаття, Розточчя, Опілля, Полісся, Лісостеп — спорадично, у північній частині Лівобережного Степу, в Криму (переважно в гірських районах) — рідко. Вид поширений у Європі, Середземномор'ї, на Кавказі, у Малій Азії, Західному Сибіру.

Місця зростання

[ред. | ред. код]

Тінисті листяні, мішані, рідше соснові ліси, переважно в місцях з розрідженим трав'яним покривом серед опалого листя або хвоїнок.

Чисельність

[ред. | ред. код]

Локальні популяції трапляються спорадично; рослина зростає поодинці або невеликими групами. Спостерігається тенденція до скорочення.

Причини зміни чисельності

[ред. | ред. код]

Руйнування місць зростання, негативний вплив рекреації та лісовпорядкувальних робіт, зривання на букети.

Заходи охорони

[ред. | ред. код]

Занесено до Червоної книги Української РСР (1980). Вид охороняється на території заповідників: Карпатському (біосферний), Розточчя (природний), Криму, а також багатьох заказників і пам'яток природи. Необхідно здійснювати контроль за станом популяцій.

Посилання

[ред. | ред. код]