Горихвістка сиза

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Горихвістка сиза
Самець сизої горихвістки
Самець сизої горихвістки
Самиця сизої горихвістки
Самиця сизої горихвістки
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Мухоловкові (Muscicapidae)
Рід: Горихвістка (Phoenicurus)
Вид: Горихвістка сиза
Phoenicurus fuliginosus
(Vigors, 1831)
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Rhyacornis fuliginosus
Rhyacornis fuliginosa
Посилання
Вікісховище: Phoenicurus fuliginosus
Віківиди: Phoenicurus fuliginosus
МСОП: 22710092
NCBI: 248161

Горихвістка сиза[2] (Phoenicurus fuliginosus) — вид горобцеподібних птахів родини мухоловкових (Muscicapidae). Мешкає в Гімалаях, Китаї і Південно-Східній Азії[3]. В Україні рідкісний, залітний вид[4]. Раніше цей вид відносили до роду Коловодна горихвістка (Rhyacornis), однак за результатами молекулярно-генетичного досліджння був переведений до роду Горихвістка (Phoenicurus)[5].

Самець сизої горихвістки
Самець сизої горихвістки
Сиза горихвістка біля води

Довжина птаха становить 12-14 см, самці важать 22 г, самиці 18,8 г[6]. Самці мають переважно темно-сизе забарвлення, нижня частина живота і хвіст у них іржасто-руді. Дзьоб чорний, лапи тілесного кольору. Самиці мають переважно сіре забарвлення, надхвістя у них біле, нижня частина тіла світло-сіра, поцяткована білими плямками, хвіст чорнуватий, крайні стернові пера білуваті[7][8].

Підвиди

[ред. | ред. код]

Виділяють два підвиди:[9]

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Сизі горихвістки мешкають в Киргизстані (Алайський хребет), Афганістані, північному Пакистані, Індії, Непалі, Бутані, М'янмі, Таїланді, Бангладеш, Лаосі, В'єтнамі, Китаї (на північ до Внутрішньої Монголії і західного Ляоніна і на схід до Цинхая і Тибета, на острові Хайнань) і на Тайвані[10][11]. Вони живуть на берегах річок і струмків, на висоті від 2000 до 4100 м над рівнем моря, взимку мігрують в долини[12][13]. Живляться комахами, зокрема метеликами, одноденками і мошками, яких ловлять в польоті над водою, а також насінням і плодами. Сезон розмноження триває з січня по червень. Гніздо чашоподібне, робиться з моху, водоростей і стебел, розміщується між камінням. В кладці від 4 до 5 блакитнувато-зелених яєць, поцяткованих коричневими плямками.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Phoenicurus fuliginosus. Архів оригіналу за 10 лютого 2021. Процитовано 4 червня 2022.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Brazil, Mark (14 січня 2009). Birds of East Asia. A&C Black. с. 422. ISBN 9780713670400. Архів оригіналу за 4 червня 2022. Процитовано 3 грудня 2013.
  4. Tarsiger.com
  5. Sangster, G.; Alström, P.; Forsmark, E.; Olsson, U. (2010). Multi-locus phylogenetic analysis of Old World chats and flycatchers reveals extensive paraphyly at family, subfamily and genus level (Aves: Muscicapidae). Molecular Phylogenetics and Evolution. 57 (1): 380—392. doi:10.1016/j.ympev.2010.07.008. PMID 20656044.
  6. Dunning, John B. Jr. (5 грудня 2007). CRC Handbook of Avian Body Masses (вид. Second). CRC Press. с. 397. ISBN 9781420064452. Архів оригіналу за 4 червня 2022. Процитовано 3 грудня 2013.
  7. Lawrence, Walter Roper (1895). The Valley of Kashmir. Asian Educational Services. с. 150. ISBN 9788120616301. Архів оригіналу за 4 червня 2022. Процитовано 3 грудня 2013.
  8. Herklots, Geoffrey Alton Craig (1936). The Hong Kong Naturalist, Volumes 7–8. Newspaper Enterprise Limited. с. 150. Архів оригіналу за 4 червня 2022. Процитовано 3 грудня 2013.
  9. Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Chats, Old World flycatchers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 20 червня 2016. Процитовано 04 травня 2022.
  10. Sibley, Charles Gald (1990). Distribution and Taxonomy of Birds of the World. Yale University Press. с. 538. ISBN 9780300049695. Архів оригіналу за 4 червня 2022. Процитовано 3 грудня 2013.
  11. MacKinnon, John Ramsay (8 червня 2000). A Field Guide to the Birds of China. Oxford University Press. с. 10. ISBN 9780198549406. Процитовано 3 грудня 2013. plumbeous water redstart.
  12. Ward, Francis Kingdon (1990). Himalayan Enchantment: An Anthology. Serindia Publications, Inc. с. 173. ISBN 9780906026229. Процитовано 3 грудня 2013. plumbeous water redstart.
  13. Dudgeon, David; Corlett, Richard (1 липня 1994). Hills and Streams: An Ecology of Hong Kong. Hong Kong University Press. с. 140. ISBN 9789622093577. Архів оригіналу за 4 червня 2022. Процитовано 3 грудня 2013.