Грищенко Олександр Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Грищенко
Олександр Олександрович Грищенко
 Старший лейтенант
Загальна інформація
Народження 5 лютого 1998(1998-02-05)
м.Миколаїв
Смерть 26 лютого 2022(2022-02-26) (24 роки)
Донецька Область
Національність українець
Alma Mater Житомирський Військовий Інститут
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС  Національна гвардія
Війни / битви Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Олександр Олександрович Грищенко — український військовослужбовець, старший лейтенант Національної гвардії України, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2022, посмертно).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 5 лютого 1998 року в місті Миколаїв.

Навчався в Миколаївському ліцеї.

У 2015 вступив до Житомирського військового інституту імені С. П. Корольова. У 2020 році закінчив з золотою медаллю пооходив службу в Об'єднаному зв'язку НГУ.

Учасник АТО.

На час повномасштабного вторгнення заступник начальника центру спеціального зв`язку стаціонарного вузла зв`язку.

Загинув під час передислокації в район санаторія «Лісовий» (місто Дніпро), отримав поранення несумісні з життям. Похований 1 березня 2022 в місті Миколаїв на Миколаївському міському цвинтарі.

У Олександра залишилися батьки, сестра, дружина, та маленька донечка.

Військові звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

  • орденом «За мужність» III ступеня (28 лютого 2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 28 лютого 2022 року № 79/2022 «Про відзначення державними нагородами України»