Губайдуллін Міннігалі Хабібуллович
| Губайдуллін Міннігалі Хабібуллович | |
|---|---|
| Народження |
8 березня 1921 Белебеївський кантон, Башкирська АРСР, РСФРР[1] або Уршакбашкарамали, Міякинський район, СРСР |
| Смерть |
8 березня 1944 (23 роки) Нововоронцовський район, Херсонська область |
| Звання | лейтенант |
| Війни / битви | німецько-радянська війна |
| Нагороди |
   |
 Губайдуллін Міннігалі Хабібуллович у Вікісховищі | |
Міннігалі Хабібуллович Губайдуллін (башк. Миңлеғәли Хәбибулла улы Ғөбәйҙуллин; 8 березня 1921 — 8 березня 1944) — учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу. Командир кулеметного взводу 309-го гвардійського стрілецького полку 109-ї гвардійської стрілецької дивізії 28-ї армії 3-го Українського фронту, гвардії лейтенант.
Народився в селі Уршакбашкарамали Міякинського району Башкирської АРСР в селянській родині 28 жовтня (за іншими відомостями 8 березня) 1923 року.
За національністю башкир[2][3].
У липні 1939 року приїхав в Ашу, поступив працювати в доменний цех Ашинського металургійного заводу.
У 1940—1941 роках навчався в нафтовому технікумі в Баку.
У 1941 році призваний в армію.
26—27 вересня 1943 року виявив мужність і відвагу в боях на річці Молочній. Двічі поранений, він відмовився покинути поле бою. За сміливість і рішучість, проявлені в боях з 21 січня по 4 лютого 1944 року на північний схід від 5-го кілометра села Соломки Миколаївської області, в наступальному бою 7 лютого 1944 року на населений пункт Велика Лепетиха наказом від 13 лютого 1944 року нагороджений орденом Червоної Зірки[4].
8 березня 1944 року командир взводу лейтенант Губайдуллін отримав наказ будь-якою ціною придушити вогневу точку на одному із курганів і розірвати таким чином оборонну лінію противника на рубежі Дудчани — Рядове. В ході штурму важко поранений лейтенант своїм тілом закрив амбразуру ворожого дзоту. 3 червня 1944 року указом Президії Верховної Ради СРСР гвардії лейтенанту М. Х. Губайдулліну присвоєно звання Героя Радянського Союзу[5].
Похований у Миколаївській області на північно-західній околиці села Олександрівка, пізніше перепохований на кургані біля села Дудчани[6].
- Йому встановлено пам'ятники в селі Дудчани, селі Киргиз-Міяки Міякинского району Республіки Башкортостан, в м. Уфа. Встановлено бюст на батьківщині в селі Уршакбашкарамали.
- На його честь названі вулиці в Дудчанах, Херсоні, Бериславі, Нововоронцовці, Салаваті та Уфі; ліцей № 94 в Уфі.
- Біля пам'ятника, присвяченого подвигу О. Матросова і М. Губайдулліна, в м. Уфа горить вічний вогонь. Меморіал розташований в Парку Перемоги (1980, скульптори Л. Кербель, М. Любимов, Г. Лебедєв).
- Башкирська письменник Янибай Хамматов увічнив подвиг в біографічному романі «День Народження».
Його старший брат Губайдуллін Тиміргали Хабібуллович[7] пропав безвісти в квітні 1944 року.
- ↑ Башкирская энциклопедия — Башкирская энциклопедия, 2005. — 4344 с. — ISBN 978-5-88185-053-1
- ↑ Наградной лист Архив: ЦАМО, Фонд: 33, Опись: 793756 Единица хранения: 12 [Архівовано 1 січня 2021 у Wayback Machine.].
- ↑ Библиотека — Люди и книги [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.].
- ↑ Подвиг Народа (рос.)
- ↑ Подвиг Народа (рос.)
- ↑ Сайт Миякинского района [Архівовано 15 травня 2011 у Wayback Machine.].
- ↑ Подвиг Народа (рос.)
- Губайдуллін, Миннигали Хабібулловіч[недоступне посилання] // Башкирська енциклопедія. — Уфа: ГАУН «Башкирська енциклопедія», 2015—2018. — ISBN 978-5-88185-306-8.
- Губайдуллін Миннигали Хабібулловіч в енциклопедії Ашинського району.
- Пам'ятник Олександру Матросову і Міннігалі Губайдуллину. [Архівовано 11 липня 2021 у Wayback Machine.] Парк Перемоги, р. [Архівовано 11 липня 2021 у Wayback Machine.] Уфа [Архівовано 11 липня 2021 у Wayback Machine.].
- Монумент А. [Архівовано 11 липня 2021 у Wayback Machine.] Матросову і М. [Архівовано 11 липня 2021 у Wayback Machine.] Губайдуллину в Парку Перемоги міста Уфи [Архівовано 11 липня 2021 у Wayback Machine.].
- Губайдуллін Міннігалі Хабібулловіч.
| |||||||
