Гідроізоляція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Монтаж обклеювальної гідроізоляції з листового бітуму

Гідроізоля́ція (від дав.-гр. ὕδωρ — «вода» та фр. isolation — «відокремлення, роз'єднання») — захист конструкцій будинків та споруд від проникнення та шкідливого впливу води, хімічно агресивних рідин, стічних вод тощо. Гідроізоляція дає змогу забезпечити нормальну експлуатацію будинків і споруд, підвищити їхню довговічність. Також гідроізоляцією називають і гідроізоляційні матеріали, тобто водонепроникні матеріали, які застосовуються для гідроізоляції.

Класифікація

[ред. | ред. код]

Розрізняють гідроізоляцію протифільтраційну та протикорозійну[1].

Протифільтраційною гідроізоляцією запобігають проникненню води у підземні та підводні споруди (підвали, шахти, транспортні тунелі тощо), просочуванню через підпірні гідротехнічні споруди (наприклад, греблі), а також витіканню її з басейнів, резервуарів, відстійників тощо.

Протикорозійною гідроізоляцією конструкції захищають від дії мінералізованих ґрунтових вод, морської води, стічних вод промислових підприємств, атмосферної вологи (наприклад, надземні металеві конструкції), а також від корозії, зумовленої блукаючими струмами (підземні металеві конструкції, підпори ЛЕП тощо).

Спеціальна ізоляція

[ред. | ред. код]

Гідроізоляція підземних споруд — захист гірничих підземних виробок від проникнення вод (ґрунтових, поверхневих, технічних), а також від їх руйнівного впливу на матеріал кріплення. Досягається застосуванням матеріалів кріплень з підвищеною водонепроникністю і за допомогою водонепроникних покриттів. Зокрема застосовують торкретування, металеві, клеєві, обмазувальні та інші покриття.

Гідроізоляція деревини — захист поверхні деревини, в тому числі просоченої, сумішами чи матеріалами, які запобігають зволоженню та вимиванню з них захисного засобу[2].

Матеріали

[ред. | ред. код]

Для гідроізоляції застосовують гідроізоляційні матеріали, залежно від яких розрізняють гідроізоляцію бітумінозну, пластмасову, металеву, цементну та комбіновану. За способом нанесення на поверхню конструкції гідроізоляція буває обклеювальна, фарбувальна, штукатурна, монтувальна, облицювальна, просочувальна і засипна[1].

Для обклеювальної гідроізоляції використовують одно- або багатошарові килими з рулонних матеріалів, що їх скріплюють з конструкцією водостійкою мастикою; для фарбувальної гідроізоляції — тонкі шари (1-3 мм) бітумних, полімерних або полімерно-бітумних мастик. В разі штукатурної гідроізоляції на конструкції наносять покриття (товщиною 2 см) з асфальтових розчинів та мастик, торкретбетону тощо. При монтувальній гідроізоляції до конструкції прикріплюють (зварюванням, склеюванням) металеві або пластмасові листи, сегменти тощо. Якщо виникає потреба в облицювальній гідроізоляції, застосовують водонепроникні плитки, керамічні блоки тощо, що їх наклеюють мастиками. Для просочувальної гідроізоляції використовують органічні в'яжучі речовини Ними просочують конструкції з пористих матеріалів (черепашнику, туфу тощо), а також конструкції, що зазнають інтенсивного механічного впливу (палі, тюбінги та ін.). Для засипної гідроізоляції у водонепроникні шари та порожнини конструкцій засипають гідрофобні (не змочувані водою) сипкі матеріали (наприклад, золу ТЕС, оброблену кремнійорганічною речовиною).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б «Гідроізоляція» [Архівовано 22 липня 2015 у Wayback Machine.] в УРЕ
  2. ДСТУ 2083-92 Захист деревини Терміни та визначення.

Література

[ред. | ред. код]
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Зарубина Л. П. Гидроизоляция конструкций, зданий и сооружений. — СПб.: Интернет, 2011. — 272 c. — ISBN 978-5-9775-0682-3
  • Справочник по гидроизоляционным материалам для строительства / Н. Г. Ярмоленко, Л. И. Искра. 3-е изд. перераб. и доп. — К.: Будівельник, 1984. — 120 с.

Посилання

[ред. | ред. код]