Делятинський лісокомбінат
| Тип | Відкрите акціонерне товариство |
|---|---|
| Спеціалізація | Лісова промисловість |
| Засновано | 1945[1] |
| Закриття (ліквідація) | 1 серпня 2006 |
| Причина закриття | Банкрутство |
| Штаб-квартира |
Делятин Україна |
Делятинський лісокомбінат — промислове підприємство в Делятині Надвірнянському районі Івано-Франківської області України.
Історія[ред. | ред. код]
Лісорозробки та заготівлі дров у лісах у районі Делятина проводилися досить давно. На початку XX століття уже діяв тартак, яка належала капіталісту Кляйну. Після початку Першої світової війни місцевість стала зоною бойових дій.[2]
Пізніше, коли місто знаходилося у складі Станіславівського воєводства Польської Респубілки, у Делятині та його околицях виникло кілька невеликих приватних лісопильних заводів, умови праці на яких були важкими (тривалість робочого дня становила 12 годин), а зарплати – низькі. Після початку світової економічної кризи в 1929 ці лісопильні підприємства були закриті і з 1930 до 1932 не функціонували.[3]
Влітку 1938 року їхню роботу знову було зупинено.[1]
У вересні 1939 року Делятин був окупований СРСР, після чого лісопильний завод, що знаходився тут, був націоналізований. Надалі, 1940 року, Делятин перейшов зі статусу міста[4] в статус селища міського типу. У цей же час було вжито заходів для розвитку в селищі лісової промисловості.[5]
Під час німецько-радянської війни з 1941 до 26 липня 1944 року Делятин був окупований німецькими та угорськими військами та перетворений на укріплений опорний пункт.[6]
Відповідно до четвертого п'ятирічного плану відновлення та розвитку народного господарства СРСР[ru] на початку 1945 року на базі раніше існуючого лісопильного заводу було організовано лісокомбінат, до складу якого увійшли два лісопункти і три цехи (столярний, деревообробний і меблевий). У наступні роки обсяги виробництва та рівень механізації на підприємстві зростали (1959 року рівень заготівлі деревини з використанням бензопилок та електричного інструменту становив 73,7%, а до 1967 року збільшився майже до 100%).[7]
У 1970 році основною продукцією комбінату були столи, шафи, тумбочки[ru], пасажирські ліфти та лісоматеріали; його продукція використовувалася в СРСР і експортувалася до країн Варшавського договору і ФРН.[8]
Загалом, за радянських часів лісокомбінат був одним із найбільших підприємств селища,[9][10][11] на його балансі знаходилися об'єкти соціальної інфраструктури (гуртожитки робітників, крамниці, їдальня та хлібопекарня).[12]
Після відновлення незалежности України державне підприємство було перетворено на відкрите акціонерне товариство.[13]
У травні 1995 року Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про приватизацію лісокомбінату.[14]
1 серпня 2006 року господарський суд Івано-Франківської області визнав Делятинський лісокомбінат банкрутом, після чого розпочалася ліквідація підприємства.[15]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Ділятин, Надвірнянський район // Історія міст і сіл Української РСР. Івано-Франківська область. — Київ, Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971.
- ↑ Ділятин, Надвірнянський район // Історія міст і сіл Української РСР. Івано-Франківська область. — Київ, Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971.
- ↑ Ділятин, Надвірнянський район // Історія міст і сіл Української РСР. Івано-Франківська область. — Київ, Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971.
- ↑ Делятин. Карта історико-культурної спадщини - Shtetl Routes - Театр NN. shtetlroutes.eu (укр.). Процитовано 30 грудня 2022.
- ↑ Делятин // Большая Советская Энциклопедия. / редколл., гл. ред. Б. А. Введенский. 2-е изд. том 13. М., Государственное научное издательство «Большая Советская энциклопедия», 1952. стр.647
- ↑ Ділятин, Надвірнянський район // Історія міст і сіл Української РСР. Івано-Франківська область. — Київ, Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971.
- ↑ Ділятин, Надвірнянський район // Історія міст і сіл Української РСР. Івано-Франківська область. — Київ, Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971.
- ↑ Ділятин, Надвірнянський район // Історія міст і сіл Української РСР. Івано-Франківська область. — Київ, Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971.
- ↑ Делятин // Большая Советская Энциклопедия. / редколл., гл. ред. Б. А. Введенский. 2-е изд. том 13. М., Государственное научное издательство «Большая Советская энциклопедия», 1952. стр.647
- ↑ Делятин // Большая Советская Энциклопедия. / под ред. А. М. Прохорова. 3-е изд. том 8. М., «Советская энциклопедия», 1972.
- ↑ Делятин // Украинская Советская Энциклопедия. том 3. Киев, «Украинская Советская энциклопедия», 1980. стр.297
- ↑ Ділятин, Надвірнянський район // Історія міст і сіл Української РСР. Івано-Франківська область. — Київ, Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971.
- ↑ "274275 Відкрите акціонерне товариство "Делятинський лісокомбінат"" Постанова Кабінету міністрів України № 343а від 15 травня 1995 р. «Перелік об'єктів, що підлягають обов’язковій приватизації у 1995 році» [Архівовано 26 грудня 2018 у Wayback Machine.]
- ↑ "274275 Відкрите акціонерне товариство "Делятинський лісокомбінат"" Постанова Кабінету міністрів України № 343а від 15 травня 1995 р. «Перелік об'єктів, що підлягають обов’язковій приватизації у 1995 році» [Архівовано 26 грудня 2018 у Wayback Machine.]
- ↑ Господарським судом Івано-Франківської області ухвалою від 01.08.2006 р. у справі № Б-13/130 про банкрутство відкрито ліквідаційну процедуру щодо ВАТ "Делятинський лісокомбінат" (Івано-Франківська обл., Надвірнянський район, смт Делятин, вул. 16 липня, 11, код ЄДРПОУ 00274275) // газета "Голос України", № 179 від 27 вересня 2006