Дератизація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Засоби для дератизації та мертві щурі на вітрині

Дератиза́ція (від лат. de — від, та лат. rattus — пацюк) — комплекс санітарно-гігієнічних, інженерно-технічних та протиепідемічних заходів, які включають роботи з винищування та захисту від синантропних гризунів (у тому числі носіїв та розповсюджувачів інфекційних хвороб людини і тварин) у будівлях і спорудах населених пунктів, на транспорті та в довкіллі[1].

Способи дератизації

[ред. | ред. код]

Для знищення гризунів використовують різні методи.

1. Хімічний: використання отруєної приманки. Сутність хімічного методу полягає в отруєнні гризунів отруйними речовинами — ратицидами. Ефективними ратицидами є фосфід цинку, ратиндан, зоокумарин, сульфат талію, тіосемікарбазід, карбонат барію, фторацетамід та ін.

Газову дератизацію застосовують переважно для винищування гризунів на морських суднах, у залізничних вагонах, літаках і в польових умовах

2. Фізичний: вилов за допомогою капканів. Механічний спосіб полягає в застосуванні різних капканів, пасток, мишоловок, верше та ін.

3. Біологічний: а) зараження інфекцією, небезпечної тільки для гризунів; б) вилов домашніми тваринами.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з проведення дезінфекційних, дезінсекційних, дератизаційних робіт (крім робіт на об'єктах ветеринарного контролю) затверджено Наказом N 38/63 від 16.02.2001 Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства охорони здоров'я України 16.02.2001 N 38/63 (z0188-01) Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 березня 2001 р. за N 190/5381 * Ел.джерело [Архівовано 9 жовтня 2015 у Wayback Machine.]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Дератизація // Словник-довідник з екології : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 62.