Джуро Відмарович
Джуро Відмарович | |
---|---|
Đuro Vidmarović | |
Народився |
1 квітня 1947 (77 років) Піленіце, Липовляни, Хорватія |
Громадянство | Хорватія |
Діяльність | Дипломат |
Галузь | поезія, історія літератури, Хорватистика і croatologyd |
Відомий завдяки | Надзвичайний і Повноважний Посол Хорватії в Україні |
Alma mater | Загребський університет |
Знання мов | хорватська, українська, російська і словенська |
Заклад | Laudato TVd[1] |
Членство | Croatian Writers' Associationd[2] |
Посада | депутат парламенту Хорватіїd[2], посол в Україніd[3][2] і член парламенту[d] |
Партія | Хорватська демократична співдружність |
Нагороди | |
Джу́ро Відмаро́вич (хорв. Đuro Vidmarović ; *1 квітня 1947, с. Піленіце, округ Липовляни, Хорватія) — хорватський дипломат, перекладач і громадський діяч.
Життєпис[ред. | ред. код]
Закінчив Заґребський університет (1970). Вчителював, вивчав історію та літературу хорватських національних меншин у сусідніх країнах. 1990—1995 — народний депутат у Саборі (парламенті) Республіки Хорватії, член Виконавчої ради Хорватського демократичного союзу (ХДС), голова Заґребської міської ради ХДС і заступник голови ХДС (1992—1994). У 1995—1999 — Надзвичайний та Повноважний Посол Республіки Хорватія в Україні. Від 2002 року — на пенсії.
Виступав в Україні з лекціями про хорватську історію, літературу, культуру. Переклав хорватською мовою уривки з житій православних святих, а також зі студій О. Стрижака й О. Корчинського, тематика яких стосується білих хорватів. Спільно з І. Швачком переклав книгу І. Дзюби «Кавказ» («Nova Istra», 2003, № 1), з О. Зарічною — твори Є. Гуцала, О. Гончара, Д. Павличка, І. Драча, Л. Талалая, Л. Голоти, М. Вінграновського, В. Сосюри, Б. Антоненка-Давидовича, Я. Ороса, І. Лучука та ін.
Подарував міській бібліотеці Заґреба близько 500 українських книг, організував кілька виставок українських художників у Хорватії. Автор розвідок «Čije je “Slovo o plku Igoreve”?» (“Marulik”, 2001, № 2) та «Čiji su Kazimir Malevič i David Burljuk?» («Književna Rijeka», 2002, № 3).
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
Джуро Відмарович: Треба, щоб політика не втручалася у творчість // Слово Просвіти. — 2015. — 16 липня. [Архівовано 21 липня 2015 у Wayback Machine.]
Джерело[ред. | ред. код]
- О. І. Дзюба-Погребняк Енциклопедія сучасної України. — Т. 4. — Київ, 2005., стор. 496
Література[ред. | ред. код]
- М. С. Каменецький. Відмарович Джуро // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
- ↑ https://laudato.hr/emisije/domaci-program/susret-u-rijeci/duro-vidmarovic-0
- ↑ а б в http://dhk.hr/clanovi-drustva/detaljnije/duro-vidmarovic
- ↑ Narodne novine — 1993. — вип. PA 5-81/1-94. — ISSN 1333-5618; 1849-2843