Дивергенція (мовознавство)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Дивергенція (від лат. divergentio «розходження») — фонетичний процес, який полягає у розщепленні звука на два різні звуки.

В одній позиції звук може залишитися, а в іншій — перейти в інший звук. Так, наприклад, звуки [о] і [е] в українській мові у відкритому складі збереглися, а в закритому — перейшли в [і]: вола — віл, семи — сім.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Кочерган М. П. Вступ до мовознавства. — К.: Видавничий центр «Академія», 2005.