Дмитрієв Євген Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дмитрієв Євген Іванович
 
Народження: 10 лютого 1947(1947-02-10)
Мелітополь, Запорізька область, Українська РСР, СРСР
Смерть: 31 травня 2021(2021-05-31) (74 роки)
Київ, Україна
Країна: Україна
Ступінь: кандидат технічних наук
Партія: КПРС
Нагороди:
орден «За заслуги» III ступеня
Заслужений працівник промисловості України Заслужений працівник промисловості Автономної Республіки Крим

Євге́н Іва́нович Дми́трієв (нар. 10 лютого 1947(19470210), місто Мелітополь Мелітопольського району Запорізької області — 31 травня 2021, місто Київ) — український радянський компартійний діяч та промисловець, 1-й секретар Чернівецького обкому КПУ, народний депутат України 1-го скликання. Член ЦК КПУ в 1990—1991 роках. Кандидат технічних наук.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в родині вчителів. Трудову діяльність розпочав у 1965 році слюсарем ковальсько-пресового цеху Мелітопольського заводу імені Воровського Запорізької області, потім працював токарем на цьому ж заводі.

У 1966—1971 роках — студент Мелітопольського інституту механізації сільського господарства, за фахом — інженер-механік з організації і технології ремонту машин.

У 1971—1974 роках — старший інженер-діагностик, начальник служби, заступник керуючого Кіцманського районного об'єднанням «Сільгосптехніка» Чернівецької області.

Член КПРС з 1974 року.

У 1974—1976 роках — 2-й секретар Кіцманського районного комітету комсомолу (ЛКСМУ) Чернівецької області. У 1976 році — 1-й секретар Кіцманського районного комітету ЛКСМУ.

У 1976—1979 роках — інструктор відділу організаційно-партійної роботи Чернівецького обласного комітету КПУ.

У 1979—1981 роках — слухач Вищої партійної школи при ЦК КПУ в Києві. У 1981 році — інструктор Чернівецького обласного комітету КПУ.

У 1981—1983 роках — 2-й секретар Новоселицького районного комітету КПУ Чернівецької області. У 1983—1987 роках — 1-й секретар Новоселицького районного комітету КПУ Чернівецької області.

У лютому 1987 — квітні 1989 року — інспектор, відповідальний організатор відділу ЦК КПУ.

У квітні 1989 — січні 1990 року — секретар Чернівецького обласного комітету КПУ з сільського господарства.

12 січня 1990 — серпень 1991 року — 1-й секретар Чернівецького обласного комітету КПУ. Одночасно, у квітні 1990 — червні 1991 року — голова Чернівецької обласної ради народних депутатів.

У 1990—1994 роках — народний депутат України 1-го скликання. Одночасно, у 1991—1992 р. — генеральний директор будівельної зовнішньо-економічної асоціації «Єдність» у Києві.

У 1994—1995 роках — генеральний директор будівельної асоціації «Єдність» у Києві.

У 1996—1997 роках — президент відділення Міжнародної асоціації боротьби з наркоманією та наркобізнесом у Києві.

У 1997—1999 роках — радник генерального директора Державного зовнішньо-економічного підприємства «Укрзовнішхімпром» у місті Києві.

У 1999—2000 роках — генеральний директор Кримського виробничого об'єднання «Титан». У 2000—2004 роках — голова правління — генеральний директор Кримської державної акціонерної компанії (ДАК) «Титан». У 2004—2007 роках — голова правління закритого акціонерного товариства (ЗАТ) «Кримський Титан» у місті Армянську. Основний напрям наукових досліджень — технологія виробництва мінеральних добрив.

Потім — на пенсії. Помер 31 травня 2021 року в місті Києві[1].

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. Указ Президента України від 27 червня 1997 року № 586/97 «Про відзначення народних депутатів України»

Джерела

[ред. | ред. код]