Долутегравір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Долутегравір
Систематична назва (IUPAC)
(4R,12aS)-N-(2,4-difluorobenzyl)-7-hydroxy-4-methyl-6,8-dioxo-3,4,6,8,12,12a-hexahydro-2H-pyrido[1',2':4,5]pyrazino[2,1-b][1,3]oxazine-9-carboxamide
Ідентифікатори
Номер CAS 1051375-16-6
Код ATC J05AJ03
PubChem 54726191
Хімічні дані
Формула C20H19F2N3O5 
Мол. маса 419,38 г/моль
SMILES eMolecules & PubChem
Фармакокінетичні дані
Біодоступність НД
Метаболізм гепатичний
Період напіврозпаду ~14 год.
Виділення фекалії, нирковий
Терапевтичні застереження
Кат. вагітності

B(США)

Лег. статус

POM (UK) -only (US)

Шляхи введення перорально

Долутегравір — (міжнародна транскрипція DTG) — синтетичний противірусний препарат з групи інгібіторів інтегрази для прийому всередину. Долутегравір розроблений компанією «ViiV Healthcare» за участю компаній «GlaxoSmithKline», «Pfizer» та «Shionogi & Co»[1], та затверджений FDA у серпні 2013 року[2] і Європейською Комісією у січні 2014 року.[1][3] У жовтні 2014 року долутегравір зареєстрований у Російській Федерації.[1][4][5] Згідно угоди між компанією «ViiV Healthcare» та Патентним Пулом лікарських засобів для долутегравіру видана ліцензія на випуск препарату на території дії Патентного Пулу, у тому числі як на форму випуску для дорослих, так і форми для педіатричного використання. Уперше в географічне покриття Патентного Пулу увійшла Україна (виключно по педіатричній формі препарату).[6]

Фармакологічні властивості

[ред. | ред. код]

Долутегравір — синтетичний противірусний препарат з групи інгібіторів інтегрази. Механізм дії препарату полягає у інгібуванні каталітичної активності ферменту вірусу ВІЛ — інтегрази, необхідної для реплікації вірусу в геном клітини господаря, що приводить до утворення неактивних вірусних частинок та гальмування подальшого поширення інфекції в організмі людини. До долутегравіру чутливий виключно вірус ВІЛ-1. Під час проведення клінічних досліджень підтверджено ефективність застосування долутегравіру в порівнянні із ралтегравіром[1][4], а також вищу ефективність комбінацій препаратів із включенням у схему лікування долутегравіру.[3][5] Вищий рівень ефективності долутегравіру у порівнянні з ралтегравіром спостерігався у пацієнтів із високим вірусним навантаженням.[7]

Фармакокінетика

[ред. | ред. код]

Долутегравір при прийомі всередину швидко всмоктується, максимальна концентрація в крові досягається протягом 2—3 годин. Біодоступність препарату не досліджена, при прийомі разом із жирною їжею біодоступність препарату збільшується. Препарат добре зв'язується з білками плазми крові. Долутегравір добре проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Невідомо, чи долутегравір проникає через плацентарний бар'єр та виділяється в грудне молоко, але доведено, що препарат проходить через плацентарний бар'єр у тварин та виділяється в молоко тварин. Препарат метаболізується в печінці, виводиться з організму переважно з калом (53%), частково виводиться нирками (30%) у вигляді неактивних метаболітів. Період напіввиведення долутегравіру становить близько 14 годин, цей час може збільшуватися при порушеннях функції печінки та нирок.

Показання до застосування

[ред. | ред. код]

Долутегравір застосовується для лікування інфекції, спричиненої вірусом ВІЛ-1 у складі комбінованої терапії у дорослих та дітей.[2] Монотерапія препаратом не застосовується у зв'язку з швидким розвитком резистентності вірусу ВІЛ до препарату.

При застосуванні долутегравіру, згідно даних клінічних досліджень, загальна частота побічних ефектів складає близько 20%.[7] Найчастішими побічними явищами при застосуванні препарату є діарея (16% випадків застосування), нудота (15%) та головний біль (14%)[4][5], рідше спостерігались висипання та свербіж шкіри, підвищення рівня амінотрансфераз (частіше у хворих із супутніми хронічними вірусними гепатитами) та гепатит, запаморочення, загальна слабість, блювання, біль у животі. Частота відмов від терапії долутегравіром у зв'язку із розвитком побічних ефектів становила 1—3%.[1][4] При проведенні ВААРТ у хворих зростає імовірність розвитку серцево-судинних ускладнень, гіперглікемії та гіперлактемії. Під час проведення ВААРТ зростає імовірність синдрому відновлення імунної системи із загостренням латентних інфекцій.

Протипокази

[ред. | ред. код]

Долутегравір протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату та при сумісному застосуванні з дофетилідом. З обережністю застосовують препарат при вагітності та годуванні грудьми.

Форми випуску

[ред. | ред. код]

Долутегравір випускається у вигляді таблеток по 0,05 г. Розроблено комбінований препарат долутегравіру разом із абакавіром та ламівудином.[8]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д http://medi.ru/doc/37n02.htm [Архівовано 20 лютого 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. а б http://clinical-pharmacy.ru/digest/new-lekarstva/3355-v-ssha-odobren-preparat-tivikey-dolutegravir-dlya-lecheniya-vich-inficirovannyh-pacientov.html [Архівовано 20 січня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. а б http://forum.u-hiv.ru/forum/4-3597-1 [Архівовано 20 лютого 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. а б в г http://www.vidal.ru/novosti/4688 [Архівовано 20 лютого 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. а б в http://arvt.ru/news/2014-10-25-Tivicay-and-emtricitabine.html [Архівовано 20 лютого 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. http://ecuo.org/ru/ecuo/news/2014/04/02/ukraina-vpervye-vklyuchena-v-soglashenie-patentnogo-pula-i-viiv-po-dolutegraviru [Архівовано 21 лютого 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. а б http://arvt.ru/news/2013-07-23-DTG-RAL.html [Архівовано 20 лютого 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  8. FDA Approves Triumeq. drugs.com. 22 Серпня 2014. Архів оригіналу за 30 серпня 2018. Процитовано 20 лютого 2015. (англ.)

Джерела

[ред. | ред. код]