Еуфімія Ельська
| Еуфімія Ельська | |
|---|---|
| нім. Euphemia von Oels | |
 | |
| 5-а курфюрстіна-консорт Саксонії | |
| Початок правління: | 14 січня 1420 |
| Кінець правління: | 27 листопада 1422[1] |
| Інші титули: | княгиня-консорт Ангальт-Цербсту (1432—1444) |
|
| |
| Попередник: | Барбара Лігницька |
| Наступник: | Катерина Брауншвейг-Люнебурзька |
|
| |
| Дата народження: | близько 1390—1400 |
| Дата смерті: | 1444 |
| Місце смерті: | Священна Римська імперія |
| Чоловік: |
1) Альбрехт III 2) Георг I |
| Діти: |
Від першого шлюбу: не було Від другого шлюбу: Анна, Маргарита, Ядвіґа, Марія, Ядвіґа, Барбара |
| Династія: | Сілезькі П'ясти, Асканії |
| Батько: | Конрад III |
| Мати: | Гута |
Еуфімія Ельська (нім. Euphemia von Oels, близько 1390—1400 — 1444), зустрічаються варіанти імені Іфігенія, Оффка, Офігка (нім. Ephigenia, Offka, Offigka) — герцогиня Ельська з династії Сілезьких П'ястів, донька герцога Ельського Конрада III та Гути, жінки невідомого походження; дружина курфюрста Саксонії Альбрехта III, а після його смерті — князя Ангальт-Цербсту Георга I.
Біографія[ред. | ред. код]
Еуфімія народилась близько 1390—1400 років. Була донькою княжича Конрада III Ельського та його дружини Гути, походження якої невідоме.[2] Мала п'ятьох братів з іменем Конрад та сестру Ядвіґу. Землями князівств Ельсу, Козле, Битому та Сцинави до червня 1403 року керував її дід Конрад II, після чого його змінив батько дівчинки. У 1412 році Конрад III і сам пішов з життя.
14 січня 1420 стала дружиною курфюрста Саксонії Альбрехта III. Оскільки Саксонія була виснажена війнами, її наречений отримав прізвисько Бідний. Дітей у них не було.
У листопаді 1422 під час полювання подружжя зупинилося у сільському домі поблизу Аннабургу. Вночі будинок несподівано загорівся, і курфюрст з дружиною рятувалися через вікно в одній білизні; кілька слуг загинуло у вогні. Альбрехт був настільки вражений тим, що трапилося, що через кілька днів помер.
Наступного року імператор Сигізмунд передав вакантне герцогство і титул курфюрста Саксонії одному зі своїх прихильників, маркграфу Мейсена Фрідріху IV.
Еуфімія отримала місто Лібенверда як удовину долю і оселилася в місцевому замку. Там вона почала проводити масштабні будівельні роботи, в ході яких до 1424 року був зведений парадний замок[3] поруч зі старим.[4] Також володіла селами Варенбрюк, Гоенляйпіш, Лаузіц і Берга-бай-Шлібен, які платили їй податки та поставляли продукти[5].
15 квітня 1423 року подарувала вівтар місту Лібенверда. У 1424 році на День Святої Барбари також презентувала Лібенверді шматок лісу та дванадцять лук[6]. У документі від 10 грудня 1431 року заповіла пастору Лібенверди та його брату право на село Кельс. У цьому ж документі згадується Герман Шаф як войт міста[7].
У 1432 році взяла другий шлюб із князем Ангальт-Цербсту Георгом I. Для нареченого це також був другий союз. У подружжя народилося кілька доньок:
- Анна (1435—1492) — була двічі одружена, мала шістьох дітей у другому шлюбі;
- Маргарита (?—?) — померла в ранньому віці;
- Ядвіґа (?—?) — померла в ранньому віці;
- Марія (?—?) — черниця у Брені;
- Ядвіґа (?— до 1516) — черниця у Брені;
- Барбара (?—?) — черниця у Брені.
Деякі джерела називають матір'ю двох молодших доньок третю дружину Георга — Софію Гойнштайнську.[8] Інші вказують, що Еуфімія народила лише Анну та Марію[9].
Померла у 1444 році.
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
- У 2011 році на Любвартській башті, яка залишилася від замку Лібенверди, було відкрито меморіальну дошку, присвячену Еуфімії Ельській.[10]
Генеалогія[ред. | ред. код]
| Конрад I | Еуфімія Битомська | Казимир I Цешинський | Еуфімія Мазовецька | ? | ? | ? | ? | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Конрад II | Агнеса Цешинська | ? | ? | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Конрад III | Гута | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Еуфімія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Відомості про Альбрехта III [1] (нім.)
- ↑ Конрад III Старий [2] [Архівовано 1 червня 2020 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Існував до 1888 року.
- ↑ Замок Бад-Лібенверди [3] [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ Селище Берга [4] (нім.)
- ↑ Christian Schöttgen: Inventarium diplomaticum historiae Saxoniae Superioris. Das ist, verzeichnis derer Uhrkunden der Historie von Ober-Sachsen, darinnen Keyserliche, Chur- und Fürstliche Schenckungen, Privilegia, ... Documenten ... in chronologischer Ordnung von a. 500. bis 1741. enthalten. 1747, Sp. 376 [5] [Архівовано 16 грудня 2013 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ Hermann Knothe: Das ritterliche Geschlecht der Schaff im Meißnischen und in der Oberlausitz. In: Neues Lausitzisches Magazin. Band 44, 1868, стор. 19–26. [6] [Архівовано 16 грудня 2013 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ Генеалогія Георга Ангальт-Цербстського [7] [Архівовано 11 лютого 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Еуфімія Ельська [8] [Архівовано 29 січня 2021 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ Стаття «Пам'ятник герцогині Оффці у Любвартской вежі» від 15 грудня 2011 року [9] (нім.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Сілезькі П'ясти [Архівовано 6 серпня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на Geni.com [Архівовано 17 січня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на Thepeerage.com [Архівовано 10 серпня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Еуфімії Ельської [Архівовано 6 вересня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Альбрехта Саксонського [Архівовано 28 січня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Георга Ангальт-Цербстського [Архівовано 11 лютого 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
|
