Жан-Франсуа Ернандес

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Жан-Франсуа Ернандес
Особисті дані
Повне ім'я Жан-Франсуа Ернандес
Народження 23 квітня 1969(1969-04-23) (55 років)
  Тур, Франція
Зріст 190 см
Громадянство Франція Франція
Позиція центральний захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
Франція «Тулуза»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1988—1994 Франція «Тулуза» 148 (3)
1994—1995 Франція «Сошо» 29 (0)
1995—1997 Франція «Марсель» 31 (1)
1998 Іспанія «Компостела» 14 (1)
1998—2000 Іспанія «Райо Вальєкано» 66 (7)
2000—2001 Іспанія «Атлетіко» (М) 14 (0)
2001—2002 Іспанія «Райо Вальєкано» 15 (2)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Жан-Франсуа Ернандес (фр. Jean-François Hernandez / ісп. Jean-François Hernandez; нар. 23 квітня 1969, Тур, Франція) — французький футболіст, центральний захисник.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Народився в Турі в родині етнічних іспанців[1]. Ернандес на батьківщині грав за «Тулузу», «Сошо-монбельяр» та «Марсель», зіграв у Лізі 1 177 матч та відзначився трьому голами за перші два з вище вказаних клубах[2][3]. У сезоні 1995/96 років допоміг третьому підвищенні з Ліги 2, ставши віце-чемпіоном[4].

Ернандес переїхав до Іспанії в січні 1998 року, де провів решту своєї кар'єри. Розпочинав кар'єру в «Компостела», у складі якого дебютував у 4-му турі в Ла-Лізі, вийшовши на заміну на 14-й хвилині у виїзному нічийному (1:1) поєдинку проти «Реала Ов'єдо»[5]; галісійці зрештою опинилися в зоні вильоту[6].

У наступні чотири роки Ернандес чергував виступи між Прімера Дивізіоном та Сегунда Дивізіоном з «Райо Вальєкано»[7] та «Атлетіко» (Мадрид). Завершив кар'єру 2002 року, у віці 33 років[8].

Стиль гри

[ред. | ред. код]

За словами Франка Пассі, його колишнього одноклубника «Компостели», «Джефф був чудовим захисником з прекрасною грою головою, чудовою лівою ногою, чудовими якостями футболіста. Можливо, у нього не було кар’єри, гідної його якостей»[9].

Його тренер із Сошо Сильвестр Такач вважає, що Жан-Франсуа Ернандес був «дуже технічним для стоппера» і наділений «священним ігровим інтелектом».

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Сини Ернандеса, Лукас і Тео, також професіональні футболісти. У жовтні 2018 року перший з вище вказаних зазначив, що не спілкувався з Жаном-Франсуа протягом 12 років[10].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Barrère, Sébastien (21 березня 2018). Lucas Hernandez, l'Espagnol à l'accent français [Lucas Hernandez, the Spaniard with the French accent]. La Dépêche du Midi (фр.). Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 1 квітня 2018.
  2. Breton, Sylvie (10 липня 2018). France-Belgique: le défenseur des Bleus Lucas Hernandez abandonné par son père quand il était enfant (фр.). Télé-Loisirs. Архів оригіналу за 11 листопада 2021. Процитовано 11 листопада 2021.
  3. Foot: 18 ans après, la disparition de l'ex-Toulousain Jean-François Hernandez, père de Lucas et Théo, reste un mystère. La Dépêche du Midi (фр.). 11 листопада 2021. Архів оригіналу за 11 листопада 2021. Процитовано 11 листопада 2021.
  4. Gili: "Même à Bordeaux, Tapie m'appelait dans la nuit". Le Phocéen (фр.). 3 жовтня 2021. Архів оригіналу за 11 листопада 2021. Процитовано 11 листопада 2021.
  5. Márquez, M. (5 січня 1998). Punto agridulce del Compos. Mundo Deportivo (ісп.). Архів оригіналу за 15 грудня 2014. Процитовано 9 грудня 2014.
  6. Hemeroteca . 1998 . El Compos baja a Segunda tras empatar con el Villarreal. La Voz de Galicia (ісп.). 24 травня 2019. Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
  7. Sanz, Óscar (6 листопада 1999). Los poderes del líder. El País (ісп.). Архів оригіналу за 26 лютого 2020. Процитовано 26 лютого 2020.
  8. Barquilla, Gonzalo (25 березня 2016). El aprendiz supera al maestro (ісп.). Vavel. Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
  9. OM - Passi : "Un jour, Hernandez m'a appelé pour me dire qu'il partait". footmarseille.com. 26 mars 2018. Архів оригіналу за 18 жовтня 2021. Процитовано 6 квітня 2022.
  10. Lucas Hernandez speaks about his father: We've not heard from him for 12 years. Marca. 17 жовтня 2018. Архів оригіналу за 2 грудня 2020. Процитовано 7 серпня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]