Журкін Віталій Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Журкін Віталій Володимирович
Народився 14 січня 1928(1928-01-14) (96 років)
Москва, СРСР
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність історик
Alma mater Московський державний інститут міжнародних відносин
Галузь міжнародні відносини
Заклад Інститут США та Канади РАН
Institute of Europe, Russian Academy of Sciencesd
Науковий ступінь доктор історичних наук
Членство Російська академія наук
Академія наук СРСР
ЦК КПРС
Партія КПРС
Нагороди
Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня Орден Пошани (Російська Федерація) орден Трудового Червоного Прапора орден Дружби народів орден «Знак Пошани»
Державна премія СРСР
CMNS: Журкін Віталій Володимирович у Вікісховищі

Віталій Володимирович Журкин (14 січня 1928(19280114), місто Москва, тепер Російська Федерація) — радянський і російський історик, політолог, американіст і європеїст. Фахівець з проблем міжнародних відносин, глобальної і європейської безпеки, військово-політичної стратегії, обмеження і скорочення озброєнь. Член ЦК КПРС у 1990—1991 роках. Доктор історичних наук (1976), професор (1979), член-кореспондент, дійсний член Академії наук СРСР (1990).

Біографія

[ред. | ред. код]

Після закінчення середньої школи у 1946 році поступив в Московський державний інститут міжнародних відносин Міністерства закордонних справ СРСР на історико-міжнародний факультет, який закінчив з відзнакою в 1951 році[1].

У 1951—1965 роках працював у Державному комітеті телебачення і радіомовлення СРСР, був кореспондентом, завідувачем відділу, членом колегії Держкомітету та головним редактором Головної редакції пропаганди.

Член ВКП(б) з 1952 року.

У 1965 році — заступник редактора відділу країн Азії і Африки газети «Правда>». У 1965—1968 роках — радник Посольства СРСР в Індії.

В Академії наук СРСР (Російській академії наук) з 1968 року. Завідувач відділу (1968—1971), заступник директора Інституту США і Канади АН СРСР (1971—1988), член Президії АН СРСР, академік-секретар Відділення світової економіки і міжнародних відносин АН СРСР (1988—1998), директор Інституту Європи Академії наук СРСР/Російської академії наук (РАН) (1988—1999). З 1999 року — почесний директор Інституту Європи РАН.

Лауреат Державної премії СРСР (1980), член Наукової ради МЗС Росії. Заступник голови комісії РАН з міжнародної безпеки та контролю над озброєннями. Дійсний член Європейської Академії наук, мистецтв та літератури (з 1990), Всесвітньої Академії мистецтв і наук (з 1994). Голова правління Асоціації європейських студій.

У 1990-ті роки Журкін взяв активну участь в кампанії російських вчених проти розширення НАТО. Виступав у різних аудиторіях і на конференціях в Брюсселі (полеміка із заступником генерального секретаря НАТО Р. фон Мольтке), Лондоні (на конференціях Королівського інституту міжнародних відносин), Франції (на симпозіумах Інституту дослідження проблем безпеки Європейського союзу в Парижі і Кане), Осло, Стокгольмі, Празі, Австрії (Відні і Тутцінге), Ризі і в Японії (конференції європейських і японських експертів в Центрі слов'янських досліджень Університету Хоккайдо)[2].

Праці

[ред. | ред. код]

Книги:

  • Міжнародні конфлікти (1972) (у співавторстві);
  • The Nixon Doctrine. Ed. by Yu.P. Davydov, V. V. Zhurkin, V. S. Rudnev. Arlington (Virginia), 1973.
  • США та міжнародно-політичні кризи (1975);
  • Глобальна стратегія США в умовах науково-технічної революції (1979) (у співавторстві);
  • СРСР-США: 70-е і 80-е роки (1982);
  • Віталій Журкин. СРСР-САЩ през седемдесетте і осемдесетте години. Софія, 1982.
  • Військово-стратегічні концепції США (1984);
  • Дослідження ООН про доктрину стримування (1987) (у співавторстві);
  • Розумна достатність і нове політичне мислення (1989) (у співавторстві);
  • Vitaly Shurkin. Grossbaustelle Europa. Munchen, 1990.
  • Пан'європейська архітектура: проблеми і перспективи (1991);
  • Європейський союз: зовнішня політика, безпека, оборона (1998);
  • Європа в багатополярному світі (2000) (у співавторстві);
  • Загальна оборона: нова європейська ініціатива (2001).

Розділи в колективних монографіях:

  • Європа вчора, сьогодні, завтра (2002);
  • Росія між Сходом і Заходом: мости в майбутнє (2003).

Нагороди і звання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Академик В. В. Журкин и европейские исследования в России [Архівовано 27 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Вестник МГИМО-Университета, 2014. № 1 (34). С. 315-319.
  2. ↑ Там же.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Журкін_Віталій_Володимирович&oldid=42605173