Закаріяс Сиґнеус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Закаріяс Сиґнеус
Єпископ Санкт-Петербурзький
1820 — 1830
Обрання: 1819
Конфесія: лютеранство
Церква: Лютеранська Церква Російської імперії
 
Альма-матер: Університет Турку
Діяльність: священник
Народження: 23 жовтня 1763(1763-10-23) або 23 серпня 1763(1763-08-23)[1]
Ловійса, Східна Уусімаа, Фінляндія
Смерть: 2 червня 1830(1830-06-02) (66 років) або 14 червня 1830(1830-06-14)[1] (66 років)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Священство: 1782

CMNS: Закаріяс Сиґнеус у Вікісховищі

Закаріяс Сиґнеус молодший (фін. Zacharias Cygnaeus nuorempi 23 жовтня 1763, Ловійса, Швеція2 червня 1830, Санкт-Петербург, Російська імперія) — спочатку єпископ Порво, з 1820 — перший лютеранський єпископ Санкт-Петербурга.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Єпископ Санкт-Петербурзький Лютеранської Церкви Російської імперії.

Закаріяс Сиґнеус молодший народився в сім'ї лютеранського єпископа Порвоо Закаріяса Сиґнеуса старшого.

Навчався в Університет Турку у професора Н. Г. Портмана. Висвячений в пасторський сан в 1782, одружився в 1792, проте шлюб незабаром розпався. Сиґнеус повторно одружився і в другому шлюбі мав 10 дітей.

Підтримав окупацію Фінляндії до Російської імперії, що позитивно позначилося на його подальшій церковній кар'єрі.

У 1819 Сиґнеус молодший був обраний на ту ж кафедру, яку колись займав його батько, однак вже через 9 місяців на запрошення Олександра I переїхав до Санкт-Петербурга.

Тут він очолив реорганізовану Лютеранську Церкву Російської імперії, ставши її першим єпископом.

Від імператора Сиґнеус отримав знаки єпископського достоїнства, які мали архієреї православної церкви: митру, посох і одяг. За допомогою архієпископа Фінляндії Якоба Тенгстрема єпископ почав реорганізацію церковного життя як Санкт-Петербурга, так і лютеранських парафій по всій Російській імперії. Втім, найбільш активно єпископ займався станом інгерманландських парафій.

Сиґнеус взяв участь в підготовці нового церковного закону, проте помер в 1830 (закон про органи управління церквою був прийнятий в 1832). Похоронна служба була проведена в шведській церкві святої Катерини.

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]