Златопільські катакомби

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Схема катакомб на карті Златополя

Зла́топільські катако́мби — мережа підземних ходів під Златополем (територія сучасного Новомиргорода) на Кіровоградщині.

Історія

[ред. | ред. код]

Початок будівництва катакомб точно не визначений. Його датують кінцем XVII — серединою XVIII століття. За даними краєзнавця І. К. Бойка, воно відбувалось під керівництвом польського губернатора, який мав свою резиденцію в сусідньому селі Турія. Оскільки Гуляйпіль в той час було мало заселеним, всі роботи по будівництву виконувались мешканцями прилеглих сіл, зокрема Турії. Ймовірно, катакомби використовувались для переховування місцевого населення під час численних ворожих набігів.

Катакомби розміщувались на глибині 3-4 м під землею. Є свідчення про дев'ятиметрову глибину їх залягання (під платформою теперішньої автостанції). Ходи робились у формі тунелів, були досить вузькими і розрахованими на людину середнього зросту. За переказами, деякі з галерей дозволяли вільно проскакати вершнику, ширина ж могла дорівнювати трьом вершникам разом. Перехрестя ходів утворювали своєрідні зали. Повітря в них було свіжим завдяки продуманій системі вентиляції.

Розташування

[ред. | ред. код]

Ходи катакомб були чітко спланованими і являли собою цілісну систему. На заході вони розпочинались на березі ставка, поблизу маєтку Лопухіних, а на сході виходили за містом в яру неподалік сучасного кладовища.

Сучасний стан

[ред. | ред. код]

В наш час всі входи до катакомб завалені. Періодично (востаннє в лютому 2016 року) подекуди трапляються обвали споруд приватних домоволодінь над катакомбами.

Посилання

[ред. | ред. код]