Зцілення розслабленого біля овечої купальні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Зці́лення розсла́бленого біля ове́чої купа́льні — одна із Біблійних історій, де розповідається про чудесного зцілення розслабленого Ісусом Христом. (Ів. 5:1–47)

В Новому заповіті розповідається, що з Галилеї Ісус Христос прийшов у Єрусалим на юдейське свято. Тут у Галилеї, біля храму, поблизу Овечих воріт, які були названі так тому, що через них проганяли овець для жертвоприношення, стояла купальня з п'ятьма критими входами. Ця купальня носила назву по-єврейськи Віфезда, тобто Будинок милосердя. Віруючі вважали, що Ангел Господній інколи спускався сюди і доторкався до води, яка отримувала цілющі властивості. Якщо хвора людина зразу після ангела входила в купальню, то зразу, маючи будь-яку хворобу, ставала здоровою.[1].

До цього дому прийшов й Ісус Христос, побачивши одного хворого, що хворів тридцять вісім років. запитав його: «Чи хочеш бути здоровим?» Хворий відповів:

Пане, я не маю людини, щоб вона, як порушено воду, до купальні всадила мене. А коли я приходжу, то передо мною вже інший улазить[2].

Ісус Христос порадив йому встати, забрати постіль і йти звідси. Порада Ісуса Христа була виконана, недужий зцілився і пішов із купальні. Це було в суботу. Через це юдеї сказали зціленому, що в суботу не слід було залишати це місце. На що той відповів:

Хто мене вздоровив, Той до мене сказав: Візьми ложе своє та й ходи.[2]

На питання, хто ж був цілителем чоловік нічого не сказав, бо не знав. А Христос тим часом зник у натовпі.

Після того сталась ще одна зустріч у храмі, де Ісус відкрився і порадив більше не грішити. Зцілений вирішив розповісти юдеям, що його зцілив Ісус. Це заставило старійшин[3] переслідувати Ісуса з метою його вбити, звинувативши в тому, що він зробив зцілення саме в суботу, що вважалось гріхом. Ісус відповів їм:

Отець Мій працює[4] аж досі, працюю і Я… Поправді, поправді кажу вам: Син нічого робити не може Сам від Себе, тільки те, що Він бачить, що робить Отець; бо що робить Він, те так само й Син робить (Ів. 5:1–47)[2]

Це не зупинило старійшин, які ще більше зненавиділи Ісуса Христоса, шукаючи нагоди вбити. Цього разу їх обурило, що Ісус називав своїм Отцем Бога, тим самим підносячи себе Богу.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]


Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Неділя про розслабленого. Тлумачення Євангелія та Апостола[недоступне посилання]
  2. а б в Біблія (Огієнко)/Від Івана. Архів оригіналу за 24 жовтня 2012. Процитовано 5 липня 2012.
  3. (начальники) юдейські
  4. творить добро