Йоганн VII (граф Ольденбургу)
Йоганн VII | |
---|---|
Народився |
9 вересня 1540[1] Ольденбург, Веймарська республіка, Німецька імперія |
Помер |
12 листопада 1603[1][2] (63 роки) Ольденбург, Веймарська республіка, Німецька імперія |
Країна | Німеччина |
Знання мов | німецька |
Титул | граф[3] |
Рід | Ольденбурзька династія |
Батько | Anthony I, Count of Oldenburgd |
Мати | Софія Саксен-Лауенбурзька |
Брати, сестри | Antoine II d'Oldenbourg-Delmenhorstd і Анна Ольденбург-Дельменгорстська |
У шлюбі з | Єлизавета Шварцбурзька |
Діти | Антон Гюнтер, Catherine of Oldenburgd[2], Магдалена Ольденбурзька, Johann Friedrich von Oldenburgd[2], Anne Sofie von Oldenburgd[2] і Marie Elisabeth von Oldenburgd[2] |
Нагороди | |
Йоганн VII Будівничий гребель (нім. Johann der Deichbauer; 9 вересня 1540 — 12 листопада 1603) — граф Ольденбургу в 1573—1603 роках.
Походив з Ольденбурзької династії. Син Антона I, графа Ольденбургу, та Софії Саксен-Лауенбурзької. Народився 1540 року в Ольденбурзі. У 1552—1557 роках здобув освіти при данському королівському дворі в Копенгагені.
1557 року перебрався до саксонського дворі. У 1563—1570 роках брав участь в данському війську у війні зі Швецію, отримавши Орден Слона. Після цього повернувся до Ольденбурзького графства, де допомагав батькові в управлінні. 1573 року після смерті Антона I успадкував графство.
Спрямовував зусилля на зростання території та економічної потуги. Вже1573 року започаткував судову реформу, що поліпшило відправляння правосуддя. Також врегулював діяльність лютеранської церкви, впорядкувавши її структуру.
1574 року вступив у конфлікт з молодшим братом Антоном, що претендував на частину графства Дельменгорст. У 1575 році успадкував володіння Єфер, незважаючи на заперечення Едцарда II, графа Східної Фризландії. Завдяки своїм родючим прибережним зонам, багатству коней та корів приєднання Єферу стало неабияким збільшенням фінансових ресурсів, а також сприяло поліпшенню стратегічного становища Ольденбургу. З цього часу Йоганн VII став активно приділяти увагу розвитку конярства в графстві. Також для встановлення зв'язку Єфера з Ольденбургом розпочав велике будівництво гребель у затоці Яде. Також фінансував зведення гребель в Єфері та Бутьядінгені.
1576 року одружився. У 1577 році був змушений передати доходи від Гарпштедта, Дельменгорста, Фарела і деяких другорядних замків на користь свого брата Антона на 10 років. Того ж року підписав лютеранську Формулу злагоди, а 1580 року — Книгу згоди.
У 1587 року конфлікт з братом Антоном поновився через бажання останнього продовжити керувати Дельменгорстом та іншими володіннями, наданими 1577 року. Суперечка тривала до 1597 року, коли Надвірна рада в Празі постановила відділити Дельменгорст від Ольденбургу.
1592 року рішенням Імперського камерального суду в Шмеєрі Йоганн VII отримав володіння Кніпгаузен. Протягом 1590-х років займався зведенням гребель. Помер 1603 року.
Дружина — Єлизавета, донька графа Гюнтера XL Шварцбург-Бланкенбург.
Діти:
- Йоганн (1578—1580)
- Анна (1579—1639)
- Єлизавета (1581—1619)
- Катерина (1582—1644), дружина герцога Августа Саксен-Лауенбурга
- Антон Гюнтер (1583—1667), граф Ольденбургу
- Магдалена (1585—1657), дружина Рудольфа Асканія, князя Ангальт-Цербста
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #138779600 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в г д е Lundy D. R. The Peerage
- ↑ Catalog of the German National Library
- Friedrich Wilhelm Schaer (1974), «Johann XVI. (Vii.)», Neue Deutsche Biographie (NDB) (in German), 10, Berlin: Duncker & Humblot, pp. 508—509
- Johann VII. In: Hans Friedl u. a. (Hrsg.): Biographisches Handbuch zur Geschichte des Landes Oldenburg. Hrsg. im Auftrag der Oldenburgischen Landschaft. Isensee, Oldenburg 1992, ISBN 3-89442-135-5, S. 361—363